— Скажімо просто, що мене цікавлять ті, хто не володіє… класичними чеснотами.
Куна знову розтягнулися в моторошній зубатій усмішці.
— Посланнице Аланік, я не можу дочекатися, щоб побачити, як ви літаєте.
— З радістю вам покажу.
Зиркнувши вбік, я побачила червоно-синього пілота.
— Серед пілотів є представник вашого виду, діон.
Куна здивувалися і, глянувши на пілота, зробили дивний вираз на обличчі, закотивши верхню губу так, як нездатна жодна людина.
— Цікаво. Я… Чесно кажучи, це дуже незвично.
— Чому? Бо вони не мають займатися діяльністю, призначеною для нижчих видів, як ми?
— Мати справу з нижчими видами — нормально, — сказали Куна, мовби не розуміючи, що я вважаю цей термін образливим. — Але складати іспит на пілота? Це… дуже дивно.
Відступили від мого корабля.
— Посланнице, я з великим задоволенням подивлюся на вашу майстерність. Будь ласка, будьте обережні, бо я до кінця не розумію, що буде на іспиті.
Куна пішли, а я, зітхнувши, полізла в кабіну.
— Ти зрозумів сенс тієї розмови? — спитала я в М-Бота, зачинивши кабіну.
— Усе просто, але водночас складно, — мовив він. — Піди збагни тих органіків.
— І не кажи, — погодилась я.
Отримавши стислі інструкції по радіо, я злетіла й попрямувала до межі астероїдного поля.
14
Я порівнялася з іншими зорельотами — велике різноманіття яких не припиняло вражати — і виглянула на розсип астероїдів. Відстань між ними була менша, ніж я сподівалася: між деякими навіть не поманевруєш. Мабуть, їх сюди прибуксували для видобутку копалин.
Поки чекали на інструкції, до шеренги, за кілька зорельотів від мене, доєднався ще один корабель. Гладенький креллівський винищувач із чорним куполом кабіни. З такими я билася на Детриті: ними завжди керує креллівський ас.
Я одразу ж напружилася, заціпеніла, вчепившись у штурвал. У шерензі громіздких суден той зореліт був ножем, готовим різонути.
Спокійно, наказала я собі. Немає нічого незвичайного в тому, що хтось явився на іспит на такому кораблі.
Та це не сильно втішало, і я раз по раз кутиком ока поглядала на новоприбулого. Хто за штурвалом? Двоколірний діон? Ні, вони сідали у звичайний шатл, а не точений винищувач. Я була ладна об заклад побитися, що не бачила його на жодному злітному майданчику. Хто…
Укотре глипнувши на корабель, я вловила від нього сигнал. Якийсь… неначе тихий, далекий дзвін, і це пояснило мені все. У кабіні була людська дівчина.
Куна й Вінзік розігрували своєрідну політичну гру, фігурами в якій виступали цитоніки, як я та Брейд. Одначе страшно було усвідомлювати, що там, у креллівському винищувачі, сидить людина. Це неправильно через будь-яку причину.
— Дякуємо за відгук на запрошення, — прозвучав голос Вінзіка в загальному каналі. — Хочу нагадати, що для цієї вправи ми знімаємо обмеження на використання радіозв’язку. Розпорядження 1082-6, видане мною. Тому, за потреби, можете розмовляти між собою. Ми захоплюємося вашою хоробрістю. Якщо під час іспиту ви відчуєте надмір злості й агресії, зійдіть із дистанції. Для цього вимкніть двигуни й ввімкніть аварійні вогні. На допомогу вам надлетить наш корабель, який відбуксує вас назад на станцію.
— Серйозно? — тихо спитала я. Мікрофон мій був вимкнений, тому це було звернення до М-Бота. — Якщо під час бойової вправи ми відчуємо «агресію», то треба зніматися?
— Можливо, не всі тут звикли, як ви, перетворювати на змагання все на світі, — сказав М-Бот.
— Та ну, неправда, я не така, — заперечила я.
— Я записав, як учора в казармі ви намагалися побитися об заклад із Кіммалін, хто краще почистить зуби.
— То ми просто веселилися. До того ж зуби чистити треба ретельно.
У загальному каналі й далі промовляв Вінзік:
— Сьогодні ми перевіряємо не лише ваші льотні навички, а й уміння зберігати спокій під обстрілом. Закликаю до розважливості! Якщо остерігаєтеся небезпеки, опустіться нижче й ввімкніть аварійний сигнал. Але зауважте, що це автоматично знімає вашу кандидатуру з відбору. Бажаю успіхів.
Лінія стихла. Раптом мої датчики відстані сказилися, коли з-під днища гірничої платформи відчепилися десятки дронів і понеслися на нас. Трясця!
Я помчала, навіть не встигнувши усвідомити загрози. Розігнавшись до маґ-3, запетляла серед більших астероїдів. Від швидкості мене втиснуло в крісло.
За мною п’ятсот інших претендентів зчинили хаос, сипонувши навсібіч, наче комахи з-під перевернутого каменя. Добре, що завдяки швидкій реакції вдалося вискочити поперед них, бо немало було там таких, що, не узгодивши траєкторії, врізалися одне в одного. Пощастило хоч, що не вибухнув ніхто. Навколо зорельотів були щити, та й пілоти літали не перший день. Просто зразу стало видно, що в бою ніхто з них не бував.