Він шуснув ліворуч тої ж миті, що і я. Відтак, на хвильку синхронізувавшись зі мною, розвернувся, і ми обоє випустили залп одне по одному.
Він промахнувся. Я влучила. Перший мій постріл пробив його пошкоджений щит. Другий прийшовся трохи лівіше від кабіни, розірвавши дископодібний зореліт у сліпучому спалаху.
Вакуум миттю поглинув вогонь, а я взяла правіше, ухиляючись від уламків. Глибоко вдихнула, щоб погамувати серце. Внутрішня оббивка шолома була мокра від поту, що стікав мені по щоках.
— Спенсо! — вигукнув М-Бот. — Дрони!
Трясця.
Я розвернула зореліт і шугнула вбік, ухиляючись від трьох сліпучих вибухів, що осяяли мою кабіну. Смикнулася, однак виявилося, підстрелили не мене. Це один за одним вибухали дрони. Повз мене прошмигнули два сонівські винищувачі.
— Дякую, — сказала я, ввімкнувши груповий канал на передавачі.
— Без проблем, — відповіла Кіммалін. — Як казала Свята, «пильнуй за найрозумнішими, бо вони, зазвичай, найдурніші».
Розмовляла вона з акцентом, неспішно й завжди напрочуд зичливо — навіть коли сварила мене.
— Я думала, за планом, ти мала б відволікати дрони й вести їх на нас, — сказала ФМ своїм упевненим тоном, що звучав так, ніби говорила людина, удвічі старша од неї.
— Саме це я і збиралася зробити.
— Ага, — кинула ФМ. — І тому вимкнула передавач, щоб не слухати, як Йорґен верещить на тебе?
— Не вимикалася я. Просто М-Бот пустив завади на лінії.
— Йорґен не любить спілкуватися зі мною! — радо включився М-Бот. — Я розумію це з того, як він зі мною розмовляє!
— Хай там як, а ворог відступає, — мовила ФМ. — Пощастило тобі, що ми не стали чекати, поки ти визнаєш свою помилку, і самі прийшли на допомогу.
Досі рясно стікаючи потом і відчуваючи, як гупає моє серце, слизькими руками я перезапустила щит, розвернула корабель і полетіла до двох інших винищувачів. Дорогою минула уламки збитого зорельота, які неслися з тією ж швидкістю, що й у момент влучання. Ось як воно відбувається в космосі.
Зореліт не вибухнув, а радше розпався на дві частини, тому я вся похолола, побачивши тіло ворожого пілота — квадратну фігуру інопланетянина. Можливо, захисний костюм вберіг його від вакууму…
Ні. Пролітаючи повз, я помітила, що костюм роздерло вибухом. Сама істота нагадувала невеликого двоногого краба — хирлявого та яскраво-синього, зі щитком на черевці. Таких я бачила в шатлах біля космічної станції, що звіддалі стежила за Детритом. Це були наші наглядачі, і хоча зі здобутих даних ми дізналися, що називаються вони варваксами, та досі кликали їх креллами, хоч і розуміли, що «крелл» — то абревіатура, яка мовою Старшини означає орган контролю за людьми, а не назву раси.
Цей був точно мертвий. Рідина, що заповнювала його скафандр, вилилася в космос, де вибухово закипіла, а тоді замерзла крижаною парою. Дивне місце — космос.
Я зосередила погляд на тілі, гальмуючи М-Бота, і замугикала одну з пісень своїх пращурів. Це була пісня вікінгів, яку виконували для полеглих.
Ти бився гідно, подумки звернулась я до душі крелла, що покидала його тіло. Надлетіли розвідувальні кораблі, які спостерігали за боєм із відносної безпеки ближче до поверхні планети. Ми завжди забирали уламки креллівських зорельотів, особливо тих, якими керували живі пілоти, сподіваючись, що так знайдемо старшинський гіперприскорювач. У космосі вони літали, використовуючи технології, а не свідомість своїх пілотів.
— Дзиґо? — погукала Кіммалін. — Ти йдеш?
— Так, — відповіла я, розвернулася й порівнялася з нею та ФМ. — М-Боте, як оцінюєш майстерність того пілота?
— Майже, як ваша, — сказав М-Бот. — А ще його корабель був набагато досконаліший, аніж ті, з якими ми мали справу досі. Спенсо, скажу чесно — здебільшого, бо програмування не дозволяє мені брехати, — мені здається, що все могло скінчитися навпаки.
Я кивнула, бо думала так само. З тим асом ми йшли ніздря в ніздрю. З одного боку, це підтверджувало, що мої вміння не обмежуються даром входити в безвість. Однак, коли вийшла з трансу й відчула характерну для закінчення битви втрату мети, я зрозуміла, що страшенно непокоюся. За всю війну ми бачили не так багато чорних зорельотів, якими керують ті істоти.
Якщо крелли справді хочуть знищити нас, чому відряджають так мало асів? Та й… невже це найкращі їхні пілоти? Я була вправна, проте й літала менше ніж рік. У перехоплених даних згадували, що наш ворог керує велетенською галактичною коаліцією, що складається із сотень планет. Безумовно, у них є пілоти, майстерніші за мене.
У всьому цьому найбільше мене дивувала одна річ. Крелли відправляли на бій із нами щонайбільше сотню дронів за раз, а віднедавна — сто двадцять… Та однаково цього було замало, зважаючи на чисельність їхньої коаліції.