Брейд не починала війни, але Старшина ставилася до неї, як до плісняви на стіні печери. Тому, через настільки разючі винятки, мені й було важко думати про «добро», яке робила ця влада.
Ми йшли далі, і я тримала руки по швах, бо коли стикалася з кимось, вони негайно перепрошували. Стільки напускної ввічливості, за якою ховаються убивчі звичаї. Як же все це дивно — от хоча б ті ж Морріумур. Вони складалися з двох осіб, які… зрослися воєдино, замотавшись у кокон, як та гусінь. Дві особи, що імітували третю.
Хіба могла я сподіватися хоч трошки зрозуміти цей народ? Як тут удавати, ніби це все нормально? Ми зайшли за ріг, обігнавши двох креллів. Досі від їхнього вигляду в мене волосся ставало дибки, а по шкірі дерло морозом. Зображення їхніх скафандрів використовували в іконографії нескорених ще задовго до мого народження.
— Ви їх відчуваєте? — мимохіть запитала я в Морріумура, коли ми розминулися з креллами. — Я про ваших родителів.
— У певному розумінні, — відповіли Морріумур. — Це складно описати словами. Я складені з них. З часом вони будуть вирішувати, чи народжувати мене, чи повернутися в лялечку й спробувати знову. Тому вони спостерігають і думають, але водночас — ні. Бо я використовую їхні мозки для мислення, так само як їхні тіла — для руху.
Трясця. Це було так… інопланетно.
Завернули за стіну й крізь арку ми ступили в сад, у який вели нас Морріумур.
Я застигла на місці з роззявленим ротом, бо уявляла собі струмки, ну, може там, водоспад, але «водяний сад» виявився дечим набагато грандіознішим. Велетенські блискучі водні кулі — не менше ніж метр в діаметрі — літали понад землею. Вони брижилися й відбивали світло, зависаючи на добрі два метри над землею.
Під ними з кранів, що стриміли із землі, вилітали менші кулі, що, зливаючись і розпадаючись, шугали вгору. По всьому парку носилися дітлахи сотні різних видів, ганяючись за водними бульбашками, що літали наче в невагомості, яка, утім, діяла лише на воду. Коли ж малі ловили й лопали котрусь, вона розпадалася на тисячу дрібніших кульок, що так само брижилися й мерехтіли.
Щодня на навчаннях я обідала в кабіні зорельота й не з чуток знала, наскільки дивно пити в невагомості. Бувало, випускала водну бульку перед собою, тоді складала губи трубочкою та всмоктувала її. Тут було те саме, тільки в значно більшому масштабі.
На вигляд було це неперевершено.
— Ходімо! — погукали Морріумур. — Це моє улюблене місце у всьому місті. Тільки обережно! Тут легко заляпатися водою.
Ми зайшли в парк і попрямували алеєю між кранів. Тутешні діти не сміялися й не усміхалися — діончики бігали з притаманними їхньому виду млявими невиразними обличчями, тоді як інші види верещали. Одне дуже рожеве дитинча, повз яке я проходила, видавало звуки, схожі на гикавку.
Та попри те, я відчувала їхню сукупну радість. Хай які різні були б, усі вони веселилися.
— Як таке можливо? — запитала я, простягаючи руку й торкаючи бульку, що пролітала мимо.
Вона затремтіла, завібрувала, скидаючись на те, яким мав би відчуватися звук низького барабана.
— Я до кінця не впевнені, — сказали Морріумур. — Це досягається поєднанням штучної гравітації та іонізації.
Морріумур схилили голову. Я була майже впевнена, що по-діонівському це було те саме, що й знизати.
— Мої родителі часто сюди навідувалися. Я успадкували любов до цього місця від них обох. Сюди! Присядьте. Бачите таймер он там? Зараз буде найцікавіше!
Ми всілися на лавку, і Морріумур подалися наперед, уважно дивлячись на таймер із дальнього боку парку. Більшу частину території тут вкривав голий камінь, і вона майже не мала інших прикрас, крім алейок, викладених блакитними камінцями, уздовж яких тягнулися лавочки. Коли таймер відрахував до нуля, усі бульбашки одночасно луснули в повітрі, посипавшись на землю дощем, — від чого дітлахи весело заверещали, збуджено гукаючи щось одне одному й батькам.
Звуки були приголомшливі.
— Мої родителі познайомилися тут, — сказали Морріумур. — Приблизно п’ять років тому. Вони гуляли тут багато років ще дітьми, але спілкуватися почали аж після завершення навчання.
— І вирішили об’єднатися?
— Ну, для початку вони закохалися, — промовили Морріумур.