Выбрать главу
Прощавайте, іспанські кралі! Прощавайте назавжди! Капітан дав наказ…

1-й матрос з Нентакету. Гей, хлопці, чого це ви затужили? Від ваших співів аж кишки ниють. Ану заспіваймо веселої! (Співає, і всі підтягують.)

Наш капітан пішов на ют З підзорною трубою, І бачить, аж кити пливуть У морі чередою. Спускайте на воду човни, Веслуйте що є сили — Царя морської царини Сьогодні ми зловили! Звеселися, мій хлопче, журитись не смій — Загарпунив кита молодець-китобій!

Голос старшого помічника з юта. Гей, на баку! Пробити вісім склянок!

2-й матрос з Н є н т а к е т у. Ану тихо! Вісім склянок, чуєш, хлопче? Гей, Піпе, продзвони вісім разів у свій дзвін, чорнопикий! А я піду розбуджу вахтових. Моя горлянка для цього годиться: гуде, як порожнє барило. Ану, ану (просовує голову в люк). Перша вахта! Егей, хлопці! Пробили вісім склянок! Підйом!

Матрос-голландець. Сьогодні їх ніяк не добудишся. Це в старого Могола таке міцне вино. Кого з ніг звалить, кого розпалить. Ми тут співаємо, а вони знай собі сплять! Лежать, мов колоди. Ану привітай їх іще раз! Ось візьми брандспойт і гукай у нього. Їм, певно, кралі сняться, і жаль просинатися. Гукни, що час воскреснути: нехай іще поцьомаються і приходять на Страшний суд. Ану, ану! Оце гукнув! Еге ж, твоя горлянка амстердамським маслом не зіпсута.

Матрос-француз. От що, хлопці, давайте станцюємо джиґу, перш ніж кидати якір у Ліжковій бухті. Згодні? Ось і нова вахта. Ставайте всі! Піпе! Тягни сюди свій бубон, малий!

Піп (невдоволено і сонно). Я його десь загубив.

Матрос-француз. То ляпай себе по череві і ляскай вухами! Потанцюймо, хлопці! Побавімось досхочу! Ура! Під три чорти, хто не хоче танцювати з нами! Ставаймо в коло, хлопці, та ворушіться! Гоп! Вище ноги! Хутчіш!

Матрос-ісландець. Ні, друже, така підлога не для мене; вона під ногами ходором ходить. Я звик танцювати на льоду. Ти вже мені вибач…

Матрос-мальтієць. І я не танцюватиму. Що ж то за танці без дівчат? Який дурень буде потискати собі правою рукою ліву та здоровкатись сам до себе? Ні, мені треба партнерок!

Матрос-сицилієць. Атож. З дівчатами, та на зеленій галявинці — ото б я погопцював! Стрибав би, наче той коник.

Матрос з Лонг-Айленда. Надто ви перебірливі. Ну, то й без вас вода одсвятиться! Збирай урожай, де можеш, — це моє правило. От ми його і позбираємо ногами. І музика є! Ану руш!

Матрос з Азорських островів (з'являється у люку з бубном у руках). Тримай, Піпе. А ще візьми ось ганшпуг від кабестана. Лізь сюди! Нумо, хлопці! Дайте лиха закаблукам! (Половина з них танцюють під бубон, одні спускаються в кубрик; інші розляглися на палубі серед снастей; ще інші поснули. Звучить добірна лайка.)

Матрос з Азорських островів (танцюючи). Давай, Піпе! Лупи в бубон, не бійся! Так, щоб іскри посипалися! Щоб усі дзвоники повідлітали!

П і п. Еге ж, повідлітають, якщо так лупити. Ось іще один упав, бачите?

Матрос-китаєць. Тоді клацай зубами гучніше. Зроби із себе пагоду!

Матрос-француз. Веселися, щоб у пеклі жарко стало! Ану підніми свій обруч, Піпе, я стрибну через нього! Нумо! Шквар! Утни!

Т є ш т і г о (спокійно курить). Це білі люди; такі в них розваги. Хм! Я б так не надривався.

Старий матрос з острова Мєн. А чи знають ці веселі хлопці, що в них під ногами? «Я ще станцюю на твоїй могилі» — так проклинає нас вулична шльондра, стоячи під нічним вітром на розі. Господи Ісусе! Коли думаєш про ті позеленілі підводні флотилії, про повиті водоростю черепи… Ну, годі. Мабуть, весь світ — це бал, так кажуть учені люди; отже, це добре, що всі танцюють. Танцюйте, хлопці, поки молоді. Я теж колись був молодий.

3-й матрос з Н є н т а к е т у. Ху-ух, спочиньмо трошки! Це важче, ніж у штиль веслувати за китом. Дай затягнутись, Тешу. (Вони припиняють танцювати і збираються до гурту. Тим часом небо нахмарилося, вітер подужчав.)

Матрос-індієць. О Брама! Мабуть, зараз нам накажуть спускати вітрила, хлопці. Народжений небом могутній Ганг, що обернувся вітром! Ти показав нам своє темне лице, о Шиво!

Матрос-мальтієць (розлігшись на палубі, обмахується шапкою). Погляньте, а тепер хвилі у білих капелюшках теж затанцювали джиґу. Зараз почнуть вистрибувати. Якби всі хвилі були жінками — отоді б я знав, що робити; я б потанцював з ними на славу. Хіба може бути щось краще, — навіть у раю, — ніж танець, коли мигтять розпашілі смагляві груди, коли схрещені руки затуляють такі стиглі соковиті грона!