Выбрать главу

Тепер про насичення ринку. Ми постійно чуємо запитання: «Коли ви досягнете моменту перевиробництва?», «Коли на світі буде більше автомобілів, ніж людей, які можуть ними їздити?»

Певна річ, можливо, колись усі товари будуть продаватися настільки дешево і в такому достатку, що надвиробництво стане фактом. Однак ми дивимося на таке майбутнє без будь-якого страху, з великою радістю. Не може бути нічого прекраснішого за світ, де кожен має все, що йому потрібно. Ми стурбовані швидше тим, що цей момент настане ще не скоро. Наше власне виробництво ще занадто далеке від цієї мети. Ми не знаємо, якою кількістю автомобілів зумисне виробленого нами типу буде користуватися в майбутньому кожна сім’я. Знаємо лише, що за прогресуючого падіння цін, фермер, який спочатку мав щонайбільше один автомобіль (не мож­на при цьому забувати, що автомобіль зовсім нещодавно був абсолютно невідомий на сільськогосподарському ринку, і всі «муд­рі» статистики вважали, що лише міль­йонери спроможні купувати його) тепер часто має два, а іноді навіть ще і вантажівку. Можливо, колись замість того, щоб відправляти робітників партіями у великих ав­то розкиданими ділянками роботи, буде дешевше посилати їх на місце в їхніх власних авто. Покупці самі з непомильною упевненістю встановлюють межі свого споживання. Відтоді, як ми перестали виробляти автомобілі або трактори, і виготовляємо лише окремі запчастини, з яких складаються трактори й автомобілі, готівкових коштів виробництва ледь вистачає на те, щоб виробляти запасні частини для 10 мільйонів уже проданих автомобілів.

Те ж саме спостерігатимемо і у будь-якій іншій галузі промисловості. Перевиробництва нам немає потреби бо­ятися ще впродовж багатьох років за умови, що ціни ви­значаються правильно. Відмова покупця переплачувати на цінах є справжнім стимулом для бізнесу. Тому, якщо ми хочемо вести справи вдало, потрібно знижувати ціни, не погіршуючи якість. Так, зниження ціни змушує нас вводити кращі і більш господарські методи виробництва. Визначення того, що є «нормальним» у промислово­сті, значною мірою залежить від таланту ке­рівників покра­щувати методи виробництва. Якщо виробник настільки знижує ціни на свої вироби, що не ли­ше позбувається прибутку, але працює навіть у збиток, він просто змушений винаходити кращий спосіб виробництва цих продуктів і навіть мати зиск із цього нового методу замість короткозорої гонитви за нею шляхом зни­ження заробітної плати або підвищення продажних цін.

Якщо прибуток вичавлюється з робітників або покупців, це свідчить про погану організацію виробництва. Тут може зарадити майстерніше управління справами. Стережіться погіршення продукту, бережіться зниження заробітної платні й оббирати публіку. Побільше мізків у вашому робочому процесі — мізків і ще раз мізків! Працюйте краще, ніж раніше, лише таким шляхом можна надати допомогу і послугу для всіх країн. Цього можна досягти завжди.

Розділ XI. Гроші та товари

Найголовнішою метою промисловості є виробництво. Якщо неухильно мати на увазі цю мету, то питання капіталізації стає обставиною цілком другорядною, що стосується головним чином бухгалтерії. Мої власні фінансові операції завжди були надзвичайно простими. Я із самого початку виходив із того принципу, щоб купувати та продавати лише за готівку. Я постійно мав на руках великі гроші, користувався всіма перевагами обліку й отримував відсотки за своїми банківськими рахунками. Я дивлюся на банк як на установу, в якій безпечно та зручно зберігати гроші. Хвилини, які ми приділяємо конкурентам, збиткові для власної справи. Справжнім джерелом фінансування промислового підприємства є фабрика, а не банк. Цим я не хочу сказати, що підприємець не повинен нічого тямити у фінансах. Але все ж краще, щоб він петрав у них занадто мало, ніж занадто багато, адже якщо він занадто добре розуміється на фінансових питаннях, то може легко піддатися спокусливій думці, ніби позичати гроші краще, ніж їх заробляти, і не встигне озирнутися, як йому доведеться позичати ще більшу суму грошей, щоб компенсувати колишнє, і замість того, щоб бути солідним бізнесменом, перетво­рюється на жонглера банкнотами, який постійно ору­дує в повітрі цілим роєм грошових знаків і векселів.