Якщо б ми всі створили багатство до меж чи легких обмежень наших творчих здібностей, то це просто буде випадком, коли його буде достатньо для всіх, і всі будуть отримувати достатньо. Будь-який справжній дефіцит необхідного мінімуму для життя у світі — не фіктивний дефіцит, спричинений відсутністю дзвінких металевих кружалець у чиємусь гаманці, а лише відсутність виробництва. І брак виробництва зумовлений занадто часто недостатністю знань про те, як і що робити.
Ми маємо вірити, як у відправний пункт, у те, що земля виробляє або здатна виробляти, є достатньо для того, щоб забезпечити гідну підтримку для всіх не лише в їжі, а й в усьому іншому, що нам потрібно. Бо все виробляється із землі. Цілком можливо, щоб робота, виробництво, розподіл і винагорода були організовані такими чином, аби переконатися, що ті, хто робить свій внесок, отримують частки, визначені справедливістю.
Незважаючи на недоліки людської природи наша економічна система може бути налагоджена настільки, що егоїзм, якщо не зникне, проте втратить можливий вплив на серйозну економічну несправедливість.
Життєздатний бізнес легкий або важкий відповідно до майстерності або відсутності майстерності, що виникає у виробництві та розподілі. Раніше побутувала думка, що бізнес існує винятково для отримання прибутку. Це неправильно. Бізнес існує для обслуговування. Це фах, і він повинен мати загальновизнану професійну етику, порушення якої позбавляє людини класу. Бізнес потребує більшого професійного духу. Професійний дух прагне до професійної чесності через гордість, а не через примус. Професійний дух виявляє власні порушення та карає їх. Бізнес через якийсь час стане чистим. Машина, яка щоразу зупиняється, є недосконалою, і її недосконалість перебуває у неї всередині. Тіло, яке часто нездужає, — хворе, і його недуга перебуває в нього всередині. Так і з бізнесом. Його недоліки, багато з яких — виключно помилки моральної конституції бізнесу, закупорюють його прогрес та ускладнюють його захворюванням час від часу. Колись етика бізнесу буде загальновизнаною, і цього дня бізнес стане вважатися найстарішою та найкориснішою з усіх професій.
Усе, що зробили підприємства Форда, все, що я зробив, — це прагнення довести працею, що послуги випереджають прибуток, і те, що бізнес, який робить світ кращим через його присутність, — шляхетна професія. Часто я тямив, що те, що розглядається як чудовий прогрес наших підприємств (не буду називати його успіхом, бо це слово є епітафією, а ми тільки починаємо) зумовлений одним випадком; і що методи, які ми використовували, хоча вони достатньо добре показали себе на цьому шляху, пасують лише для виготовлення наших конкретних продуктів і взагалі не працюють у жодній іншій галузі бізнесу, у жодній іншій продукції чи виробникові, крім наших власних.
Сприймали як належне, що наша теорія та наші методи були принципово необґрунтованими. Це тому, що їх не зрозуміли. Подальші події спростували такі висновки, але залишається цілком щире переконання: те, що зробили ми, не може зробити жодна інша компанія, що нас торкнулася чарівна паличка, що ні ми, ні хтось інший не могли б виробляти черевики, капелюхи, швейні машинки, годинники, друкарські машинки, або будь-які інші речі замість автомобілів і тракторів. І якщо ми ризикнемо податися в інші галузі, то маємо відразу ж схибити. Я з цим не згоден. Нічого не з’являється з нізвідки. Написане на цих сторінках має підтвердити це. У нас немає нічого, чого не можуть мати інші. У нас не було везіння, за винятком того, що завжди відвідує кожного, хто повністю вкладається у свою роботу. Не було нічого, що можна назвати «сприятливим», коли ми починали.
Ми почали майже з нічого. Що маємо, заробили невпинною працею та вірою у свої принципи. Ми взяли те, що було розкішшю, і перетворили на потребу без жодних фіґлів чи підступу. Коли ми почали виробляти наш теперішній автомобіль, у країні бракувало хороших доріг, бензин був дефіцитом, а суспільна думка вважала, що автомобіль, у найкращому випадку, — це іграшка для багатія. Нашою єдиною перевагою була відсутність прецеденту. Ми стали виготовляти за принципом, який бізнес на той час не знав. Нове завжди вважається дивним, і дехто з нас так улаштований, що ми ніколи не можемо зупинитися, подумати, що це щось нове і має бути дивним, а також, імовірно, чудернацьким. Механіка нашого принципу постійно змінюється. Ми постійно знаходимо нові й ефективніші шляхи для її впровадження, але ми не вважаємо за необхідне змінювати принципи, тому не можу собі уявити, якою може бути необхідність їх змінити, бо вважаю, що вони цілком універсальні і мають вести до кращого та повноціннішого життя для всіх.