— Та в тому, що коли чоловік одружується, він уже розділяє свою повну свободу — на свободу і відповідальність! Така природа чоловіка — самець має забезпечувати самку всім необхідним для народження і виховання дітей! А Сократ тут явно терпів поразку… і мовчки визнавав правоту Ксантіпи! Треба бути сліпим, аби не здогадатися, що насправді він дуже любив свою жінку…
— Та вона просто була тупа баба! Мала б радіти, що живе з мудрим чоловіком, який може підняти її на якийсь рівень!
— Виходить так, що Ксантіпа своєю непоступливістю і прямолінійністю змушувала мудреця глибше розуміти свої поверхові сентенції! Може, вона його теж чогось навчила? Навчити можна не в лоб, виголошуючи мудрі повчання, а кидаючи розум і свідомість «в окріп» і змушуючи його приймати не банальні рішення! Та й поняття рівнів — дуже відносне: все залежить від тієї точки опертя, від якої ти визначаєш рівні…
— Тоді чому ж він ходив до Діотіми? За мудрим сексом — чи за сексуальною мудрістю? — Аліса аж розпашілася, пожавши аплодисменти присутніх.
— Ти дуже вдало висловилася, — стримано відповіла Анна. — Але сама не зрозуміла, що тільки-но сказала. Для тебе це лише каламбур.
— Товариство! — вмішався в розмову шеф Анни. — Дозвольте перебити цю пристрасну дуель розпашілих амазонок! З моєї точки зору, секс — суцільний каламбур! Як і стосунки чоловіків із жінками!
Але я хотів би почути від жінок мимовільну підказку: як має поводитися чоловік, аби жінка «клюнула» на його приманку? У що жінки найбільше вірять?
Тема сколихнула всіх — і розвіяла філософську напругу.
— Послухайте, на якомусь семінарі мені дали почитати дуже цікаву статтю на цю тему! — нитку розмови знову перехопила якась молодичка. — Журналістка, що пережила у своєму житті декілька нещасливих романів з жонатими чоловіками, згодом, «перегорівши» пристрастями і образами, холоднокровно проаналізувала «схему», за якою вона щоразу потрапляла на гачок! І виявляється, у всіх випадках «секрет наживлювання» полягав у вродженій жіночій співчутливості до чоловіків. «Послухай, — я такий нещасливий у сімейному житті! Моя жінка не розуміє тонких поривів моєї душі… як ти… їй би тільки гроші! Вона мене недооцінює! Але вона не зможе прожити без мене… вона така безпорадна… а ти… сильна жінка… саме така, про яку я мріяв…» — і т. д. по темі…
— І до якого висновку вона прийшла? — запитав хтось із чоловіків.
— Що жінки дуже довірливі і чують переважно те, що хочуть почути! А все решту, як художні натури, просто домислюють і домальовують власною уявою!
— Думаю, що не тільки довірливі, а й підсліпуваті, — засміявся чоловік. — То правда, що чоловіки дуже люблять, аби їх по-материнськи пригріли, пожаліли, але вони так щиро входять в роль на момент полювання, що нагадують павичів у момент сексуального гону, а жінка цього не бачить… бо бачить тільки себе і свою незрівнянну привабливість!
— Послухайте, бабнота! — друг Дмитра явно перебрав з вином, — ви взагалі нічого не тямите в чоловіках! У всьому треба знати міру! Якщо жінка буде трішки мудра, а більше дурна, — як та мудра дівчина в казці! Га-га-га! Трішки одягнута, а трішки роздягнута, трішки взута, а трішки невзута… — його слова потонули у сміху. — …тоді вона буде в сам раз! І не буде лізти в чоловікові справи, і не буде забагато цікавитися, що в нього на роботі! Тили мають бути надійно забезпечені! І чоловік може сміливо ставати філософом!
— А що ж тоді робити мудрим жінкам? — грайливо запитала Аліса.
— То я про мудрих і казав! З такими женяться! А такі, як ти, мають працювати на кафедрі філософії!
— Товариство, ми відійшли від теми! — чийсь голос намагався пробитися крізь шал реготу. — Про Сократа або всерйоз — або ніяк!
Вловивши паузу в дискусії, Дмитро підійшов до дівчини:
— Ви — справжня амазонка! Амазонка-філософ! Чому ви назвали книжку «Бунт Сократа?» Він не був бунтарем!
— Ще й як був! «Ласкавих телят» не засуджують до страти…
— Його засудили за його вчення, а не за бунтарські дії…
— По-вашому, людина, яка стає перед вами і змушує своїми точними і відвертими запитаннями заглянути в самого себе, вивернути назовні всі нечистоти свого єства, — така людина не є бунтарем? Людина, яка мала сміливість сказати юнакам: ви народжені вільними — живіть своїм життям! Нехай батьки не вирішують за вас, кого вам любити, якою дорогою іти!
Дмитро мимоволі згадав про свою маму і усміхнувся: хто-хто, а вона, опинившись серед афінян, які виносили вирок філософові, однозначно підтримала би смертний вирок! Тому що діти, які не підкоряються своїм батькам, — це найбільше зло світу!