радуйся, зоре, що сонце попереджає;
радуйся, утробо Божого втілення;
радуйся, бо Тобою відновлюється творіння;
радуйся, бо через Тебе поклоняємося Творцеві.
Радуйся, Невісто Неневісная!
Кондак 2
Знаючи себе чистою, Свята Діва каже Гавриїлові: “Надзвичайне твоє слово незрозуміле для душі Моєї, бо як ти кажеш про безсімейне зачаття, взиваючи: Алилуя!”
Ікос 2
Розумом незбагненне зрозуміти намагаючись, спитала Пречиста слугу Божого: “Як можливо народитися Синові з утроби чистої, скажи Мені”. Він же відповів їй зі страхом, взиваючи:
радуйся, незбагненної ради Божої таємнице;
радуйся, віро для тих, хто потребує мовчання;
радуйся, початку чудес Христових;
радуйся, повелінь Його Осново;
радуйся, ліствице небесна, що нею зійшов Бог;
радуйся, мосте, що провадить від землі до неба;
радуйся, для ангелів прехвальне чудо;
радуйся, для злих духів болюча поразко;
радуйся, бо Ти Світло породила невимовне;
радуйся, бо як це сталося, Ти нікому не відкрила;
радуйся, що розумом перевищуєш мудреців;
радуйся, що розуміння вірним освітлюєш.
Радуйся, Невісто Неневісная!
Кондак З
Сила Вишнього осінила тоді зачаття Дівою нетлінною, і благоплідне лоно Її показала, як ниву родючу, всім, хто хоче мати спасіння, коли співатиме: Алилуя!
Ікос З
Маючи утробу, що Бога прийняла, Діва поспішила до Єлизавети; немовлятко тієї враз, почувши привітання Її, — зраділо й, кинувшись в утробі матері, мовби піснями взивало до Богородиці:
радуйся, паросте нев’янучого віття;
радуйся, плоду нетлінного придбання;
радуйся, бо Ти вирощуєш дійсного Чоловіколюбця;
радуйся, бо Ти народжуєш Садівника нашого життя;
радуйся, ниво, що вирощує многопліддя щедрот;
радуйся, трапезо, що носить достаток милостей;
радуйся, бо через Тебе рай наново зацвів розкішно;
радуйся, бо Ти пристановище для душ готуєш;
радуйся, приємне молитви кадило;
радуйся, всього світу очищення;
радуйся, благовоління Боже до смертних людей;
радуйся, смертних до Бога дерзновення.
Радуйся, Невісто Неневісная!
Кондак 4
Маючи в собі бурю сумнівних думок, цнотливий Йосиф засмутився, дивлячись на Тебе, що мужа не знала, гадаючи, що Тебе, Непорочна, зведено. Але ж як довідався про зачаття від Духа Святого, взивав: Алилуя.
Ікос 4
Почули пастухи, як ангели співали про плотське Христове пришестя, і поспішили до Нього, як до Пастиря, але побачили Його, як агнця чистого, в утробі Марії випасеного, та, славлячи Її, взивали:
радуйся, Мати Агнця й Пастиря;
радуйся, кошаро словесних овець;
радуйся, захисте від невидимих ворогів;
радуйся, відчинення райських дверей;
радуйся, бо небесне радіє вкупі з земним;
радуйся, бо все земне радіє вкупі з небесним;
радуйся, невмовкаючі уста апостолів;
радуйся, страстотерпців нездоланна мужносте;
радуйся, тверда опоро віри;
радуйся, ясне благодаті пізнання;
радуйся, бо Тобою спустошене пекло;
радуйся, бо через Тебе ми сподобилися слави.
Радуйся, Невісто Неневісная!
Кондак 5
Побачивши зорю, що йшла з волі Божої, волхви пішли слідом за нею, тримаючись Її, як світильника, через неї розшукали могутнього Царя і, досягши Неосяжного, зраділи, співаючи Йому: Алилуя!
Ікос 5
Побачили сини халдейські на руках Діви Того, Хто руками Своїми створив людей, і, вважаючи Його за Владику, хоч і мав Він вигляд раба, поспішили дарами Йому послужити й виголосити Богородиці:
радуйся, Мати Зорі незаходимої;
радуйся, зоре таємничого дня;
радуйся, бо Ти піч омани вгасила;
радуйся, бо Ти тайновидців Святої Тройці просвіщаєш;
радуйся, бо Ти лютого мучителя скинула з начальства;
радуйся, бо Ти Господа Чоловіколюбноro Христа показала;
радуйся, бо Ти від служіння ідолохвального позбавляєш;
радуйся, бо Ти від лихих вчинків відхиляєш;
радуйся, бо вогнепоклонство Ти загасила;
радуйся, бо поклоніння вогненні Ти припинила;
радуйся, бо Ти з полум’я пристрастей визволяєш;
радуйся, наставнице цноти;
радуйся, всьому роду радосте.
Радуйся, Невісто Неневісная!
Кондак 6
Проповідниками Богоносними волхви повернулися до Вавилону, як сповнили Твоє пророцтво й проповідували всім про Тебе, Христа, проминувши Ірода як безумного, нездатного співати: Алилуя!
Ікос 6
Засяявши в Єгипті світлом істини, Ти розігнав темряву омани, бо ідоли його, не стерпівши Твоєї сили, Спасе, попадали, а ті, що визволилися від них, взивали до Богородиці: