Уявляю Ябеца, який стоїть перед величезними воротами у фортечній стіні, що сягає самих небес. Згорблений під тягарем скорбот минулого і безвиході сьогодення, він бачить перед собою глухий кут приготованого йому майбутнього. І ось, здійнявши руки до неба, він кричить:
— Батьку, о мій Батьку! Будь ласка, благослови мене! Благослови Твоїм благословенням!.. Благослови стократ!
І з останнім словом його молитви починається чудесне перетворення. Він чує оглушливий тріскіт. Потім скрегіт. Потім гуркіт — величезні ворота різко розчиняються перед ним, і за широкою аркою відкривається неосяжний обрій — поля благословень.
Ябец робить крок уперед, і для нього починається нове життя.
Але для того щоб з цілковитою впевненістю просити Божого благословення, непогано було б розібратися, що, власне, означає це слово. На кожній проповіді ми чуємо: «благословити», «благословення». Ми просимо Бога благословити місіонерів, діточок, їжу, яку збираємося їсти. І навіть ваша бабуся, коли ви пчихнули, говорить вам: «Будь благословенний». (У англомовних країнах, коли людина чхає, прийнято говорити саме «Будь благословенний», а не «Будь здоровий» — прим, ред.)
Чи варто після цього дивуватися, що поняття «благословення» тьмяніє, слово стає невизначеним і досить банальним, як, наприклад, «Щасливо!» І не дивно, що багато християн аж ніяк не нагадують Ябеца у наполегливості та прагненні будь-що-будь бути благословенними!
«Благословити» у біблійному розумінні — означає попросити про надприродну схильність та допомогу або виявити і надати її. Коли ми просимо про Божі благословення, ми не просимо просто збільшити чи підсилити те, чого ми можемо домогтися власними силами. Ми молимо про чудесне, безмежне благо, про яке тільки Бог може знати і яке тільки Він може нам дати. Багатство, про яке сказано в Приповістях: «Благословення Господнє — воно збагачує, і смутку воно не приносить із собою» (Пр. 10:22).
Зверніть увагу на найважливіший зміст прохання Ябеца про те, щоб Бог його благословив.
Він цілком залишає на розсуд Бога питання про те, якими саме будуть благословення і де, коли і як він, Ябец, їх одержить. Це повна, абсолютна віра в те, що Божі наміри щодо нас — добрі. Така віра не має нічого спільного із так званою «популярним Євангелієм», поширеною серед християн, згідно якої ми можемо просити в Бога кадилак, річний прибуток, виражений «круглою» цифрою, та інші матеріальні підтвердження наших правильних із Ним взаємин. Ябец — зовсім інший, — його прагнення цілком спрямоване на Божу волю, він бажає для себе не більше і не менше того, що хоче для нього Бог.
Коли Божі благословення стають головною цінністю нашого життя, ми безоглядно кидаємося в потік, — потік Його волі і сили, Його цілей, для яких Він створив нас і призначив. Усі інші потреби відступають на другий план перед тим, чого ми насправді хочемо, а саме: цілком зануритися у те, що Бог хоче зробити в нас, через нас і навколо нас для Своєї слави.
І знаєте, що обов'язково з'явиться, так би мовити, побічним продуктом ваших щирих шукань Його благословень? Весь ваш життєвий шлях буде позначений чудесами. Чому я в цьому упевнений? Тому що Він це обіцяв, і тому що я бачив і бачу це у своєму житті! У такому випадку сила Божа, яка приходить у ваше життя, щоб вершити Його великі справи, не зустрічає перешкод. Ви рухаєтеся разом з Ним туди, куди Він вас спрямовує. Ви молитеся саме про те, чого хоче Він. Раптово нестримна небесна сила починає втілювати в життя довершену Божу волю — у вас і через вас. І ви будете першим, хто це відчує!
Утім, ось тут вас і підстерігає пастка…
Як би себе почували, якби дізналися, що у Божій волі було послати вам сьогодні двадцять три особливих благословення, а ви одержали тільки одне? У чому тут може бути причина?
Є така байка. Містер Джонс вмирає і відправляється на небеса. Апостол Петро зустрічає його біля райських воріт і веде на екскурсію. Серед дивовижних вулиць, вимощених золотом, прекрасних будинків і ангельських хорів містер Джонс раптом помічає чудернацький будинок. Йому здається, що це просто величезний склад: у ньому немає вікон, тільки самі двері. Але у відповідь на його прохання повести його туди Петро нерішуче відповідає:
— Повір мені, краще тобі цього не бачити.
«Які можуть бути секрети на небесах! — дивується Джонс. — І які неймовірні сюрпризи можуть очікувати мене в цьому будинку?»
І коли екскурсія закінчується, він усе-таки продовжує наполягати, щоб його впустили на той склад.
Петро, зрештою, здається і відмикає склад. Ледве не збивши його з ніг, містер Джонс уривається всередину і бачить, що все це величезне приміщення від підлоги до стелі заставлено рядами полиць, на яких стоять білі коробочки, перев'язані червоними стрічечками.
— На всіх коробочках написані прізвища, — голосно вигукує Джонс і, обертаючись до апостола, запитує, —а чи є коробочка для мене?
— Є і для тебе, — відповідає Петро, але при цьому намагається повести його зі складу зі словами: — Слово честі, на твоєму місці я б не став…
Але містер Джонс його не чує, тому що вже зрозумів, що коробочки розставлені строго за алфавітом, і ринувся на пошуки своєї літери.
Петро, хитаючи головою, поспішає за ним і наздоганяє його саме в той момент, коли він зриває зі своєї коробочки червону стрічечку і заглядає під кришку. І тут Джонс видає той самий подих глибокого жалю, які вже стільки разів доводилося чути Петрові.
Тому що в білій коробочці містера Джонса лежать усі ті благословення, якими Бог хотів благословити його в його земному житті… Але містер Джонс ніколи Бога про них не просив.
«Просіть, — обіцяв Ісус, — і буде вам дано…» (Мт. 7:7); «…не маєте, бо не прохаєте», — говорив Яків (Як. 4:2). І хоча благодать Божа обмежень не має, якщо вчора ви не просили в Нього Його благословення, ви і не одержали всього того, що повинні були одержати.
У цьому і полягає пастка: якщо ви не просите в Бога Його благословення, то втрачаєте право на ті з них, які приходять до вас тільки тоді, коли ви просите. Так само, як будь-якому батькові приємно, коли дитина просить в нього благословення, ваш небесний Батько із задоволенням благословляє вас, якщо Його благословення — це те, чого ви жадаєте найбільше на світі.
Можливо, ви думаєте, що теж нерозривно пов'язані із болем та стражданням або що від своїх батьків ви не успадкували нічого, крім купи проблем. Ви зовсім не вважаєте себе людиною, гідною благословення.
Чи, можливо, ви один із тих християн, які думають, що оскільки вони спасенні, то так чи інакше Божі благословення прийдуть в їхнє життя, нехай і не дуже рясно, і для цього ніяких додаткових зусиль з їхнього боку не потрібно.
Чи, можливо, у вас своя бухгалтерія взаємин з Богом: стовпчик «кредит», стовпчик «дебет». «Щось останнім часом Бог до мене надзвичайно добрий», — думаєте ви і відповідно вважаєте, що тимчасово не маєте ніякого права не те, щоб просити, а навіть сподіватися на подальше поповнення стовпчика «кредит». Усе одно Бог поки що не буде звертати ніякої уваги на ваші прохання, а може, і взагалі почне працювати на стовпчик «дебет», посилаючи вам усілякі неприємності.
Але такий напрям думок — гріх і пастка! Коли Мойсей сказав Богові на горі Синай:
«Покажи мені славу Свою» (2 М. 33:18), він просив про більшу близькість з Ним, про краще розуміння Його. У відповідь Бог так описав йому Себе: «Господь, Господь, — Бог милосердий, і милостивий, довготерпеливий і багатомилостивий та правдивий…» (2 М. 34:6).
Просто неймовірно! По природі Своїй Бог благий, і благість його така безмежна, що виливається в надлишку на наші нічого не варті життя. І якщо ви думаєте про Бога не так, як Він Сам про Себе сказав, я прошу вас змінити ваш напрям думок. Чому б вам не зробити покликанням усього свого життя — просити щодня Бога благословити вас, просити Багатомилостивого благословити вас щедро?