11-й тиждень вагітності
Слива, 8 грамів, 4–6 см
Упродовж цього тижня спостерігаємо динамічний розвиток голови. Голова — це половина довжини тіла Твоєї дитини!
12-й тиждень вагітності
Лайм, 18 грамів, 6 см
Крихітна істота дедалі більше нагадує дитину, у неї навіть є малесенькі нігтики! Усі органи вже на своєму місці. Імовірно, що Ти почуватимешся відтепер краще!
13-й тиждень вагітності
Персик, 18–20 грамів, 6–8 см
Цього тижня повинні припинитися напади нудоти (хоч і не в кожної жінки), зате з’являються забаганки. Твоя дитина чимраз більше схожа на немовля, хоча її повіки досі зрослі. Ноги й руки починають рухатися, дитина вже може смоктати великого пальця.
14-й тиждень вагітності
Лимон, 25 грамів, 8–9 см
Обличчя Твоєї дитини формується й набуває певних рис, дитя дуже рухливе, але Ти ще цього не відчуваєш. Тіло маляти вкрите волосками, з’являються брови, а дитина вже може мати гикавку.
Лінка думала про те, що Звірик зараз завбільшки як горішок, і водночас уже має сформоване серце. Хіба це можливо, аби щось завбільшки як горішок могло мати серце? Лінка ніколи не була асом у біології. Невже мурашки й комарі теж мають серце? Погуглила.
Мураха має серце в задньому відділі тулуба. Комар теж має серце. Його кровоносна система — це довга трубка, а серце займає 2/3 її довжини. Ба більше, комахи мають прозору кров.
— О Боже, — подумала Лінка, і раптом усе це стало дуже справжнім. — От тільки як сталося, що істота завбільшки як горіх чи слива спричинилася до того, що я не можу влізти в джинси?
Вона виглядала, наче об’їлася. Зрештою, це було правдою, бо останнім часом Лінка їла як шалена, знаючи, що це заради Звірика.
Прокинулася о сьомій. Від думки, що вона страшенно, просто кошмарно голодна. Але не просто голодна. Вона конче мусить з’їсти курку в кисло-солодкому соусі. Уявляла це собі: невеликі шматочки курятини, овочі й запашний соус. Помаранчево-червонястий. Такий продають у китайця в кіоску біля кільця. От тільки звідки взяти це в суботу о сьомій ранку? Відкрила холодильник. Гомогенізований сирок, твердий сир, шинка, помідори, йогурт, помаранчі, молоко. Жахливе, усе жахливе. Їй не хотілося нічого із цих продуктів. Вона просто мусить з’їсти курку в кисло-солодкому соусі! Погуглила китайські забігайлівки неподалік. Усе працювало з десятої ранку. Повернулася до ліжка, відчуваючи, як сльози набігають на очі. Навіть, якби вона могла комусь про це сказати, ніхто б її не зрозумів. Тоді майнула думка, що якби Адріан був іншим, то таку курку привіз би їй навіть з Північного полюса. Але він іншим не буде.
Лінка не сказала мамі, хоча й усвідомлювала, що вже час. Краще, щоб не сталося, що спершу мама помітить її живіт або застане, як донька блює, і про все здогадається. Хоча наразі Лінка рідко блювала.
— Я рідко блюю, — мовила вона вголос, а тоді озирнулася довкола, занепокоєна, чи ніхто, бува, не чув. Але ж вона була сама.
Засміялася. Це прозвучало, як рядок із хіп-хопової пісні. Або як назва музичного гурту. Гурт «Рідко Блюю». Але саме так і було. Її трохи млоїло, кілька разів вона справді поїхала до Риги, але знала, що деякі дівчата бігають обійматися з білим другом без кінця, тож усе було доволі непогано.
З форуму молодих матусь:
Агов, мене турбує, що я мало поправилася. Дівчата, на якому місяці ви не могли влізти у свої речі? Бо я хвилююся, що дитина може розвиватися неправильно. А я вже на шостому тижні й досі влажу в джинси.
Буня
Дівчата, наче й усе гаразд, але весь час здається, що мені не пощастить. Що дитина народиться хворою, і я не дам ради. Або помру під час пологів.
Луїза
Дівчата, я недавно завагітніла, а цього року складаю випускні. Я ходжу до технікуму. Мій хлопець мене покинув, але я хочу мати дитину й закінчити школу. Батькам ще не сказала, а я вже на четвертому місяці. Як гадаєте, у мене вийде?
Лідка
Кожен ранок у Лінки починався від перевірки інформації в додатку для вагітних, а тоді вона переглядала мамські форуми. Була в кількох групах. Наприклад «зимові діти» (бо дитина мала народитися в лютому). Або «молоді матусі» (ну, бо взагалі-то вона була дуже молодою). Її підтримувало те, що в стількох дівчат виникали схожі проблеми. Переважно із хлопцями, які від усього відмовлялися, не хотіли брати на себе відповідальності за те, що сталося, і намагалися викрутитися. Лінка не знала, чи її це втішало, чи навпаки. Ну й життя. Написала до Лідки. Може, зустрінеться з нею, усе-таки добре поговорити про свої проблеми з кимсь, у кого такі самі клопоти. Дівчина була її одноліткою.