Я прислухався до горища. Невідомий тихо похропував. Тоді я навшпиньках підійшов до дверей і почав подавати дідусеві знаки, щоб він швидше йшов.
Дідусь наближався до мене неквапливо, і це мене дуже турбувало. А що, коли прокинеться отой шпигун та побачить дідуся? Він одним пострілом може його вбити.
Дідусь був стурбований. Але я, глянувши на нього, побачив: дідусь мало вірить у те, що я викрив порушника. Тоді я зашепотів дідусеві:
— Він у старих сітках, із пістолетом. Спить, ось послухайте. Дідусь, тримаючи напоготові іржавого лома, прислухався.
Якийсь час на горищі було тихо, а тоді почулося сонне хропіння. Дід одразу якось здригнувся, занепокоєно закліпав очима. Видно, він вагався, не знав, що діяти.
Подумавши, дідусь подав мені знак — мовчи, Данько, — а сам тихенько підняв із землі драбину, тихо приставив її до отвору на горище. Взявши в праву руку важкого лома, дідусь почав обережно підійматися вгору. Я стояв унизу і весь горів од хвилювання. Мені дуже хотілося й собі податися за дідусем на горище, але дідусь подав знак стояти на місці.
Довго, дуже довго дідусь підіймався вгору чи, може, то мені тільки здалося, що довго. Нарешті він заглянув на горище і занімів на місці. Мабуть, і він теж побачив спрямований на себе пістолет. Дідусь, видно, вагався — спускатись униз чи лізти на горище. Потім він зважився і дуже тихо та повільно почав вилізати на горище.
Коли дідусь зник на горищі, я не витримав і в одну мить вибрався й собі на верх драбини. Коли я заглянув на горище, то в першу чергу побачив чайку. Вона стояла посеред горища біля казана і вичікувально дивилась на дідуся. Вона, мабуть, була дуже голодна.
В старих сітках спала людина. Скрадаючись навшпиньках, до неї підійшов дідусь. Придивлявся якусь хвилину, а потім заніс над головою лома і скрикнув голосно:
— Ні з місця!
Невідомий спросонку схлипнув, заборсався був у сітках, але дідусь в одну мить придушив його ногою. З рук невідомого випала чорна пляшка, і тільки тепер я здогадався, що саме цю пляшку я й прийняв за дуло пістолета.
На горище лізли люди. Першим з'явився дядько Семен. Він підбіг до шпигуна, схопив його за руку, потяг по горищу, виплутуючи з старих сіток. Показалась скуйовджена чуприна, блиснула морська тільняшка, і невідомий крикнув знайомим голосом:
— Шьо таке? Яка наволоч заважає спати?
То був Жорка-одесит. Дідусь сплюнув спересердя.
— Бач, де він, чортів парубок! Мотори — без охорони, а він спить п'яний на горищі.
Почувши дідусів голос, Жорка відразу прочумався. Він звівся на ноги, винувато ховав очі, покашлював:
— Шьо таке? Сам не розумію, як я тут опинився.
— Горілка тебе до чорта в зуби заведе, — буркнув сердито дядько Семен і першим поліз з горища.
Я був ні в сих ні в тих. Це ж я, замість справжнього шпигуна, відшукав у старих сітках Жорку, а тепер хоч від сорому втікай світ за очі.
— Ну що ж, Хомко, — сказав дідусь суворо. — Досить з тобою панькатись. Йди собі під усі три чорти, щоб я тебе більше не бачив.
Сердито плюючись, дідусь і собі поліз із горища. А вже за ним і всі інші.
А в дворі ми зустрілися з прикордонниками… їх привів Славка. Старший лейтенант, сміючись, тиснув дідусеві руку. Я вирішив сховатись подалі, щоб не пекти раків перед старшим лейтенантом.
Зліз з горища і Жорка. Вибив об коліна свого зім'ятого морського кашкета і приступив до дідуся:
— Кузьмо Івановичу! Шьо, хіба не спотикається людина? Я ж не за свої, мене отой… Ів, чи як його, напоїв. Я ж ненавмисне.
Тут де не взялася бабуся. Виявляється, і вона сиділа за хатою в засаді з гострим сікачем у руках. Вона замахала руками, залементувала на все селище:
— Понаїздять тут всякі безштанні, всякі лайдаки, тільки людей спокушають та споюють. Ото, що ви за чоловіки — пішли б та поговорили, та вказали б шлях отому безсоромному ледацюзі, щоб і дорогу забув туди, де живуть прості люди. І де вона тільки береться, отака нечисть, і звідкіля вона тільки пливе до нашого берега?
Треба сказати, що дідусь ходив-таки з рибалками до Іва. Про що вже вони говорили, не знаю, але десь після обіду ми бачили, як Ів із Сімопою тягли свої валізи до автобуса.
Так закінчилась справа з полоненням шпигуна на дідусевому горищі.