Він обережно поставив клепсидру на місце.
Смерть звернувся до Гостроріза:
— ПАНЕ ЧАРІВНИКУ, НЕ БУЛИ Б ВИ ТАКІ ЛАСКАВІ ПОРАХУВАТИ НАМ ДО ТРЬОХ.
Гостроріз похмуро кивнув.
— Ви певні, що все не можна вирішити, сівши за стіл…
— НІ.
— Ні.
Морт і Смерть втомлено зробили коло, дивлячись один на одного. Їхні відображення промиготіли скляними берегами стелажів.
— Один, — сказав Гостроріз.
Смерть зловісно прокрутив косу в руках.
— Два.
Коса з мечем зійшлися в повітрі, видавши звук, із яким кіт міг би сповзати шибою, випустивши кігті.
— Вони обоє схитрували! — вигукнула Келі.
Ізабелл кивнула і промовила:
— Звісно.
Морт відскочив і надто повільно описав мечем дугу. Смерть запросто відбив удар і підступно махнув косою понад підлогою. Морт уникнув поранення тільки завдяки тому, що незграбно підстрибнув на рівних ногах.
Хоча косу нечасто побачиш в арсеналі справжніх войовників, будь-хто, кому хоч раз випадало опинитися не з того її кінця, скажімо, під час селянського повстання, знає, наскільки це страхітлива зброя у вправних руках. Щойно її власник увійде в ритм замахування й обертання — ніхто, навіть сам він, уже не буде певен, де у певну мить опиниться лезо і чого від нього чекати наступної миті.
Смерть вишкірився й перейшов у наступ. Морт пригнувся й уникнув удару на рівні очей, а тоді кинувся убік і почув, як дзенькнуло скло, коли вістря коси зачепило клепсидру на ближній полиці.
…посеред темного провулку в Морпорку прибиральник нечистот вхопився за груди і повалився у свій візок долілиць…
Морт перекотився, схопився на ноги й, обома руками тримаючи меч, заніс його над головою. Зловтіха переповнила його, коли побачив, як Смерть відступає назад плиткою-шахівницею. Різко замахнувшись навмання, він розрубав полицю, і клепсидри одна за одною почали з’їжджати на підлогу. Не цілком усвідомлюючи побачене, Морт боковим зором помітив, як Ізабелл кинулася повз нього ловити клепсидри.
…четверо людей в різних кінцях Диска дивом уникли смерті через падіння з висоти…
…А тоді він рвонув уперед, користуючись перевагою. Рук Смерті було майже не видно — так швидко він відбивав кожний удар, та враз він перехопив косу по-іншому, і лезо описало дугу знизу вгору. Морт ухилився, незграбно відступивши вбік, зачепивши вістрям меча клепсидру й так запустивши її в політ через кімнату…
…десь у Вівцескелях гуртівник тарґів блукав із ліхтарем в пошуках заблукалої тварини, послизнувся і зірвався з тисячофутового стрімчака…
…Гостроріз відчайдушно кинувся вперед і упіймав клепсидру однією рукою, впав на підлогу й трохи проїхався на животі…
…гуртівник летів у прірву й верещав, та раптом під ним нізвідки виріс вузлуватий явір і врятував його від смерті, від божественного суду, від непевності в існуванні раю і ще від кількох проблем — словом, лишив тільки одну відносно просту, а саме стофутовий підйом гладкою від криги скелею у цілковитій темряві.
На якусь хвилину дуелянти сповільнилися, віддалилися один від одного й почали обходити один одного по колу, чекаючи, доки супротивник відкриється.
— Ми ж можемо чимось допомогти, хіба ні? — запитала Келі.
— Морт програє і так, і так, — похитала головою Ізабелл. Гостроріз витрусив із широкого рукава мантії срібний свічник і багатозначно перекинув його з руки в руку.
Смерть загрозливо зважував косу в руках і випадково зачепив плечем клепсидру…
…у Фест Пеларґіку головний придворний кат послизнувся і впав у власноруч вириту яму з негашеним вапном…
…Смерть замахнувся, та Мортові пощастило відскочити. Але везіння це було скороминущим. Він відчував, як печуть усі м’язи, як втома солодкою отрутою розслабляє мозок. Смерть таких слабких сторін не мав.
І Мортову втому помітив.
— ЗДАВАЙСЯ, І Я ТЕБЕ, МОЖЛИВО, ПОМИЛУЮ.
На доказ Смерть наніс горизонтальний рубальний удар, який Морт неоковирно відбив клинком. Лезо коси смикнулося вгору й розтрощило клепсидру на порох…
…герцог Стогелітський вхопився за серце, відчув крижаний укол, беззвучно зойкнув і впав з коня…
Морт відступав, доки не відчув потилицею кам’яний холод опори. Смертина клепсидра з лячно порожніми посудинами була за кілька дюймів від його голови.