МОВЧАННЯ.
— І очі мої впали на обличчя чоловіка, і його обличчя було мертве від жаху. І похапливо він підняв голову, і випростався на скелі й прислухався. Але не було ні голосу в усій безмежно просторій пустелі, і літери на скелі були мовчання. І чоловік здригнувся і відвернув своє обличчя і утік далеко, поспішно, так що я більше його не бачив».
* * *
Є знамениті казки в книгах Магів — в оправлених у залізо меланхолійних книгах Магів. Там, кажу я, є славні історії про Небо і Землю, і Могутнє Море — і про Геніїв, що панують над морем і землею, і над винеслим небом. Багато було легенд також у словах, сказаних від сибіл;* і святі, і священні речі сказані були під смутним листям, що тремтіло навколо Додони* — та, як живий Аллах, цю баснь, що повів мені Демон, коли він сидів поруч зі мною в тіні гробу, я вважаю за найчудеснішу над усі. І коли Демон скінчив свою сторію, він одкинувся назад у видолину гробу й засміявся. І я не міг сміятися з Демоном, і він прокляв мене за те, що я не міг сміятися. І рись, що живе завжди у гробі, вийшла з нього і лягла коло ніг Демона, і дивилася йому у вічі невідривно.
Примітки
Притча Едґара Аллана По “Silence ― A Fable” в українському перекладі Майка Йогансена «Мовчання — баснь» представлена тут за виданням «Едґар По. Вибрані твори», Харків, ДВУ, 1928. В даній публікації 2017 року збережено правопис видання 1928 року, котрий дещо відрізняється від сучасного. Є й інший український переклад цього твору Едґара По, зроблений перекладачем Віктором Шовкуном, під назвою «Тиша. Притча».
Silence ― A Fable — Притча писалася в 1832 році; вперше надрукована 1838 року в The Baltimore Book, під заголовком “Siope — A Fable“. Єдину зміну автор вніс у 1842 році: змінив назву.
Алкман 60 (10), 646: переклад М. Йогансена. Пор. переклад Гр. Кочура: «Сплять усі верxовини гірські й стрімчасті скелі, всі байраки, всі провалля». Алкман, поет xорової меліки, малоазійський раб, жив і творив у Спарті в середині VII ст. до Р.X.
Ріка Заїр — головна ріка центрально-африканського однойменного краю (до 1971 року і край і ріка звалися Конґо); Лівія — переважно пустельна північно-африканська країна між Тунісом і Єгиптом, що в різні історичні періоди належала Карфагенові, Римові, Аравії, Марокко, Єгипту, Іспанії, Османській Туреччині (1551-1911). Панівна релігія в Лівії — іслам.
Гебрідські острови — на крайньому північному заxоді від Шотландії.
Сибілли (сивілли) — жінки-пророчиці з Малої Азії та островів Егейського моря.
Додона — найдавніше, ще догрецьке, святилище в Епірі (північна Греція), що було дубовим гаєм; жерці його віщували за шелестом дубового листя та польотом голубів. У V ст. до Р.Xр. тут був побудований xрам Зевса Феґонайоса («Зевса Дубожителя»).