Якщо ж Бог докладно розповів вам про те, як варто реалізовувати мету, дотримуйтесь Його вказівок (хоча й тут навички планування та складання переліку дій можуть стати в нагоді).
Наведу приклад: після одного з моїх семінарів кілька років тому до мене підійшов пастор протестантської церкви і запитав: «Господь сказав мені, що хоче, аби я цього року заснував тут (і назвав місто) нову церкву. Для цього мені знадобиться знайти й облаштувати приміщення, найняти співробітників і згуртувати паству. Як ви вважаєте, процес постановки й реалізації цілей, про який ви розповідали на семінарі, допоможе мені в цьому?»
«Безумовно, – відповів я. – Подивімося, що вам необхідно буде зробити для того, щоб втілити в життя Божу волю…»
І ми разом з ним записали кожну з цілей за системою S.M.A.R.T., продумали план дій і подальші кроки, тримаючи в голові «Парадокс планування» (який особливо сподобався пастору).
Ви не знаєте, про який «Парадокс планування» йдеться? Що ж, у ньому криється відповідь на запитання: «Що ж робити з моїми цілями далі?», «Як втілити в життя те, що я задумав, адже все постійно змінюється?»…
Хочете довідатися, як усе це зробити? То перейдімо швидше до наступного розділу!
Розділ 6
Час діяти!
Створюємо прості, зрозумілі й здійсненні плани
УДАЧА ТРАПЛЯЄТЬСЯ, КОЛИ ПІДГОТОВКА ЗУСТРІЧАЄТЬСЯ З МОЖЛИВІСТЮ.
Жодна людина при своєму розумі не сяде в літак, якщо дізнається, що пілот не має польотного плану, карти чи хоча б якоїсь навігаційної системи!
Навіть якщо пілот – відомий і досвідчений ас, який літає мало не з дня винаходу літаків і в пункті призначення був сотню разів, – без навігаційної системи гріш йому ціна. Чому?
Карта або навігаційна система нагадує пілоту про точку призначення, допомагає зорієнтуватися й завжди дасть підказку, якщо щось піде не так.
А якщо карти немає, уявіть, що можна почути з гучномовця перед вильотом, затишно влаштувавшись у кріслі «Боїнга», що летить з Москви до Нью-Йорка…
«Доброго ранку, шановні пані та панове. Мене звуть Х, я пілот найвищого класу і від усієї душі радий вітати вас на рейсі номер 203 з Москви до Нью-Йорка, в аеропорт імені Кеннеді. Ми злетимо через кілька хвилин, а поки що дозвольте трохи розповісти вам про майбутній політ.
Просто визирніть в ілюмінатор – і побачите, що погода сьогодні чудова. Я саме так і зробив – визирнув уранці у вікно і зрозумів, що день видався прекрасний. Погодних зведень я отримати не встиг, але й дурневі зрозуміло, що надворі ясно. Та й лікар наш, який оглядає членів екіпажу перед кожним вильотом, сказав, що вчора в новинах обіцяли сонячну погоду.
Я сам до нього сьогодні не встиг, але хлопці мені передали.
Літак наш – просто чудо техніки, і все в ньому працює без збоїв. Хіба що система навігації сьогодні барахлить, але на такий випадок у нас є й старі добрі паперові карти. Ох, тільки я їх щось не знаходжу. Ігоре, а ти карти сьогодні захопив? Ні? І я ні. Ну нічого, ми з Ігорем (це наш другий пілот) до Нью-Йорка літали разів двісті, правда, Ігоре?
Тому і без карти, і без навігації пречудово вас доставимо. Тут і летіти всього годин 10, раз – і ми на місці. Окрім того, одна голова добре, а дві – моя й Ігорова – краще. Але якщо хтось із вас знає коротку дорогу до Нью-Йорка, повідомте стюардесі, вона вас проведе до нас у кабіну – самі знаєте, зайва порада ніколи не зайва.
Та й потім, у всіх же є ілюмінатори – якщо кудись не туди залетимо, усі ж у віконце помітять. Візьмемо трохи північніше, ніж потрібно – безкраї білі рівнини підкажуть нам, що слід повернути на південь. А от хто нам підкаже, якщо дуже на південь залетимо? Ну добре, у процесі розберемося.
Пам’ятайте, наш головний орієнтир – океан. Якщо будемо довго-довго летіти над водою – значить, летимо туди, куди треба!
Та й у мене ж є зв’язок із землею – зателефонуємо кому треба у разі чого. Як у грі “Хто хоче стати мільйонером?” – “Дзвінок другові”. От тільки начальник мій не дуже любить, коли я йому так телефоную. Я знаю, не вперше карту забуваю.
Ось і минулого тижня зв’язувався з ним, коли в Торонто летіли. З десяти тисяч метрів Канаду від Америки не відрізниш, то я і подзвонив уточнити, на що орієнтуватися. Цього разу нам із вами простіше буде – у Нью-Йорку орієнтир відомий: гігантська зелена жінка з факелом.
Я її повинен першим помітити (або Ігор розгледить), але коли що – ви теж дивіться пильно, щоб нам приземлитися вчасно.
Гаразд, мені тут механіки доповідають, що злітати вже пора. Тож пристебніть, будь ласка, ремені, і ні пуху ні пера! Ой, тобто приємного польоту!»
Ага, приємного польоту тим, хто в паніці не вискочив через той самий ілюмінатор!
Тому ось вам запитання:
Гірка правда полягає в тому, що багато людей узагалі не планують свого життя й нічого не роблять для втілення в реальність своїх мрій і бажань. Не дивно, що стільком із них не вдається чогось досягти, «розібратися» у своєму житті й насолоджуватися реалізацією задуманого.
Якщо ж ви – з тих, хто має плани на життя, – прекрасно! Я дуже за вас радий! І сподіваюся, що ці плани допомагають вам. Дуже сподіваюся, бо з досвіду можу сказати, що плани багатьох (як і цілі – що ми обговорювали в попередньому розділі) не зовсім реалістичні й здійсненні. І якщо ви щодо своїх планів наполягаєте на зворотному – дуже добре, перевірмо ваші плани невеликим тестом.
Перевірка відпусткою
Ви любите їздити у відпустку за кордон?
Подорожувати я не люблю (і в розділі 8 ви дізнаєтеся чому), але відпочивати десь подалі від місця роботи, на сонечку – просто обожнюю.
І навіть якщо ви жодного разу не були за кордоном, виїзд на відпочинок (хоча б навіть на дачу, на кілька днів) переживав кожен із нас.
Так ось у чому полягає перевірка: згадайте, що ви робите перед відпусткою? Припустімо, ви ось-ось поїдете на 2 тижні до моря. Ви дочекаєтеся дня вильоту, вкинете кілька речей у валізу і вирушите в аеропорт?
Та звісно ж ні!
«Гарячі тури», у які збираються за день до вильоту, поки що рідкість для більшості з нас. Тільки дехто може дозволити собі «усе покинути» й поїхати відпочивати ні з того ні з сього.
Тому відпустка – подія, яку необхідно ретельно спланувати і не менш ретельно підготувати.
Я написав би вам у всіх подробицях, що і як необхідно зробити «до відпустки», але вирішив, що моя дружина знає про це значно більше. Тому що, погодьтеся, жінки готують до відпочинку не тільки себе, але й усіх інших членів сім’ї. Отже слово їй!
«Що ж, підготовка до відпустки – це й справді процес не для слабкодухих. І найскладніше в тому, що треба не тільки підготувати й організувати весь процес, але й підготувати та організувати всіх його учасників. І коли сім’я складається з чотирьох осіб і двох собак, завдання це перетворюється на нездійсненне… Хоча очі бояться, а руки… Хіба ні?
Отже, починається все зі стратегії. Треба ж вирішити, куди, коли, наскільки (і ЗА скільки) ми поїдемо.
Коли?
Починається все з визначення дат – адже потрібно знайти крихкий баланс між відпустками двох дорослих людей і дитячими канікулами. Слава Богу, собак хоча б не треба питати… Але треба питати тих, хто їх у себе прихистить!
Обклавшись календарями, нарешті, вирішуємо: їдемо в липні. З 10-го по 24-е. Прекрасно, йдемо далі.
Куди?