Це і є парадокс планування. Планування допомагає нам діяти в ситуації невизначеності, даючи змогу вибирати з розроблених заздалегідь варіантів.
Що ж на практиці допомагає нам сформулювати всі ці варіанти?
І як вони пов’язані з втіленням «пріоритетних цілей»?
Для того, щоб втілити в життя будь-який задум (у нашій ситуації – реалізувати визначені на минулому етапі цілі), необхідно створити для себе ПЛАН ДІЙ.
Що таке план дій?
Що тут важливо? «Умисність», прагнення «продумати» кожен крок, сформувати очікування щодо того, як саме буде реалізовано мету.
Іноді практичне втілення плану далеке від наших очікувань – і це може дуже засмутити чи роздратувати. Але згадайте про «Парадокс планування»! Планування допомагає нам зібрати необхідну інформацію і створити КІЛЬКА варіантів руху, – щоб мати можливість «об’їхати» будь-яку перешкоду. Саме тому ми повинні концентрувати увагу не на втіленні в життя плану, а на досягненні мети!
Не так важливо, як ви доберетеся до пункту призначення, головне – щоб ви в ньому опинилися. Планування допомагає нам не зациклюватися на процесі, якщо в ньому намітилися збої, а змінити його – для досягнення результату!
Планування, проведене за всіма законами, допомагає нам:
• звести до мінімуму ризик – тому що, провівши дослідження, ми можемо прораховувати свої кроки та їхні наслідки на кілька ходів уперед;
• приймати більш зважені рішення, спираючись на дані й факти, а не на припущення, здогади і «якось буде!»;
• рухатися швидше – бо визначилися ще «на березі», і немає необхідності зупинятися для болісних роздумів на кожному повороті;
• підготуватися до непередбачених обставин і підстрахуватися – бо велика кількість інформації і варіантів завжди допомагає приймати рішення оперативніше в незнайомій обстановці;
• перестати хвилюватися – бо невизначеність лякає кожного з нас. А планування допомагає зробити внесок у формування свого життя – і зрозуміти хоча б, що ТИ робитимеш найближчим часом;
• нічого не забути – бо «в запалі бою», коли процес досягнення мети вже в самому розпалі, дуже легко випустити з уваги якусь важливу деталь. А продумавши все заздалегідь і записавши свої думки, ви завжди будете мати під рукою перелік, з яким легко звіритися.
Процес створення плану дій
Подивімося, які кроки необхідно зробити для того, щоб скласти простий, зрозумілий і здійсненний план дій.
На попередньому етапі ви сформулювали свої цілі за системою S.M.A.R.T. Кожна з них говорить вам про те, куди ви хочете потрапити. Прийшов час чесно зізнатися собі, де ви перебуваєте зараз. Якщо ви справді хочете почати досягати чогось у житті й хочете поставити перед собою мотиваційні цілі, що вестимуть вас уперед, що допоможуть вам рости і розвиватися, ви повинні відверто зізнатися, хоча б самому собі, де ви перебуваєте зараз. Цей крок тільки на перший погляд здається простим. Але головна складність тут – поговорити із самим собою максимально відверто.
У кожного з нас, на думку психологів, є три особистості, три «суб-Я», три образи:
• публічний – це те «Я», яке бачать усі;
• приватний – це те «Я», яке щастить (або не щастить, це в кого як) бачити лише найближчим людям;
• персональний – це те «Я», яке знаєте тільки ви, що називається, «у глибині душі».
Так от, проаналізувати свою ситуацію наодинці зі своїм персональним «Я» якраз і буває найскладніше. Як сказати самому собі – найближчому другові і єдиному безумовному захиснику – що з тобою щось не так? Та ще й у таких обсягах! Або навпаки, як захиститися від критики з вуст самого себе – найсуворішого й деколи жорстокого судді – якщо все насправді не так погано, як змальовує вам невтомна уява песиміста?
Одні думають про себе занадто добре, інші – занадто погано. Але найстрашніше в тому, що кожен із нас часом поєднує в собі обидві крайнощі і думає про себе то дуже добре, то дуже погано – залежно від конкретної сфери або ситуації!
Що ж робити?
Прекрасне запитання. Єдиної відповіді тут не існує, але можу з досвіду роботи з клієнтами (і боротьби із самим собою) запропонувати ось що: запитайте думки третьої сторони. Перед тим, як почати шлях до мети, запитайте експерта, фахівця у цій галузі або просто близьку вам людину про те, яка, за її оцінкою, ваша нинішня ситуація. Але будьте обережні: не всім думкам можна й потрібно довіряти!
Не просіть у порадника оцінити вашу мету (про це ми поговоримо пізніше) – просто попросіть його допомогти вам оцінити ваше становище на даний момент.
Почніть збирати інформацію. Вона допоможе вам зрозуміти, що потрібно зробити для того, щоб із точки, де ви перебуваєте зараз, потрапити в «пункт призначення». Ось кілька рекомендацій.
1. Розглядайте кілька варіантів. Перед тим, як приймати будь-яке рішення, чого б воно не стосувалося, продумайте принаймні три варіанти. Це правило моєї компанії, яке знають усі співробітники. Якщо я хочу щось купити, я хочу проаналізувати як мінімум три цінових пропозиції. Якщо ми хочемо прийняти якесь стратегічне рішення, я хочу бачити принаймні три різних сценарії.
2. Шукайте інформацію в декількох джерелах – шукайте її в Інтернеті, у газетах, у книжках, місцевих і міжнародних. Не довіряйте комусь одному.
3. Збирайте різні думки. Не варто обмежуватися тільки одним типом ідеології або лише філософією, близькою особисто вам. Приймайте до відома думки різних людей – це допоможе вам побачити картину в цілому.
4. Спирайтеся на факти, а не на чутки (але чутки теж враховуйте). Занадто часто люди видають свої думки за факт. Уточніть, з чим маєте справу. Спирайтеся на факти, але приймайте до уваги думки, чутки і припущення – іноді і в них можна знайти багато корисного.
5. Пам’ятайте, що все стрімко змінюється. Не користуйтеся застарілою інформацією. У нашому світі все настільки швидко змінюється, що будь-які дані, отримані сьогодні, завтра вже можуть виявитися «простроченими».
6. Питайте. Запитати – найпростіший і найефективніший спосіб отримати будь-яку інформацію. Запитання дають змогу докопатися до суті, з’ясувати всі деталі і розв’язати будь-які непорозуміння.
І наостанок скажу: дослідження корисне ще й для того, щоб переконатися в правильності вашої оцінки своєї початкової точки, про яку ми говорили в попередньому пункті. Зібравши інформацію, ви зможете адекватніше оцінити своє становище на цей момент.
Скільки часу варто присвятити дослідженню? Стільки, скільки знадобиться, щоб ви відчули себе експертом з цього питання. Експертом у тому, як ефективніше й правильніше досягти поставленої мети.
Результатом вашого дослідження мають стати кілька варіантів під номерами: що і як можна зробити, і скільки це буде коштувати (часу, сил, грошей тощо).
Так, просто прийміть рішення. Тому що саме в цьому полягає мета дослідження: створити варіанти, потім зробити вибір, зрозуміти, які саме кроки ви будете робити.
На жаль, «просто прийняти рішення» буває зовсім навіть непросто, оскільки багатьох долають сумніви і страх: «А якщо я помилюся у виборі?»
Саме для цього ви й проводили дослідження – щоб прийняти найбільш обґрунтоване рішення, а якщо помилитеся – мати запасні варіанти й знання!
Коли я приймаю рішення, я часто керуюся своєю інтуїцією. І мені вона не раз допомагала. Ви визначили свої цінності й цілі, провели дослідження – цілком можна дозволити собі прислухатися до «внутрішнього голосу». Але про всяк випадок я завжди рекомендую обґрунтувати інтуїцію логікою – і для цього вам знадобляться два моїх улюблених інструменти прийняття рішень: «Техніка Бена Франкліна» і прийом, який скрізь називається по-різному, оскільки має безліч варіацій. Я назву його «Технікою Відсотків».