[21] Комедія дель арте, або Комедія масок, – вид італійського народного (вуличного) театру, спектаклі якого були імпровізацією на основі короткої сюжетної схеми вистави, за участі акторів, одягнених у маски. Персонажі – «слуги»-маски: Бригелла, Арлекін, Пульчинелла, Серветта, Коломбіна; сатиричні маски: старий купець Панталоне; фанфарон і боягуз Капітан, базіка Доктор, педантичний Тарталья, а також ліричні герої без масок – були втіленням комічного гротеску, буфонади, яскравого видовища карнавального типу, певні соціальні образи, в яких культивуються не індивідуальні, а типові риси. – Прим. перекл.
[22] Ардіті (від іт. ardito – сміливий) – італійські штурмові загони часів Першої світової війни, складалися з особливо відважних солдатів. – Прим. перекл.
[23] Прихильник республіки Фіуме. – Прим. перекл.
[24] Етос (грец. – характер) – схильність, уподобання, характер або фундаментальні цінності, притаманні конкретній людині чи загалу людей, спільноті, культурі або руху. Сьогодні під етосом часто розуміють стиль життя будь-якої суспільної групи, орієнтацію її культури, прийняту в ній ієрархію цінностей. Етос може змінюватися залежно від нових ідей або сил. – Прим. ред.
[25] Макс Штирнер (1806–1856), псевдонім Каспара Шмідта, – німецький філософ-ідеаліст, засновник анархічного індивідуалізму, належав до младогегельянців. Уважається, що він випередив ідеї нігілізму, екзистенціалізму, психоаналізу та постмодернізму. В 1845 році видав книжку «Єдиний і його власність», де розвинув теорію анархізму. Єдина реальність, за Штирнером, – це «я», еґо, а весь світ – його власність. Поняття моралі, права, закону, суспільства тощо відкидаються й оголошуються «примарами». Приватна власність, за Штирнером, має бути збережена тому, що в ній виражається самобутність «я». Суспільний ідеал Штирнера – «союз егоїстів», в якому кожен бачить у іншій людині лише засіб для досягнення власної мети. Тогочасний суспільний лад Штирнер оцінював як «диктатуру одержимих». «Одержимі» – взагалі найчастіший епітет, уживаний Штирнером щодо сучасників. Дивлячись на історію як на продукт ідей, він уважав, що, долаючи пануючі поняття, можна змінити суспільні відносини. Критично ставився до комунізму та революційної боротьби пролетаріату. Погляди Штирнера досі мають значний вплив на ліву інтелігенцію. – Прим. ред.
[26] Іредентизм – політичний і суспільний рух в Італії наприкінці XIX – на початку XX ст. за приєднання до Італії прикордонних земель Австро-Угорщини, які були населені італійцями і не увійшли до складу Італії під час її возз’єднання; після закінчення Першої світової війни іредентизм як самостійна течія зник, злившись з фашизмом. – Прим. ред.
[27] Соціально-політична течія, спрямована на ліквідацію економічної відсталості півдня Італії. – Прим. перекл.
[28] Світогляд (нім.). – Прим. перекл.
[29] Завчасно (лат.). – Прим. перекл.
[30] Вульгата – переклад Біблії латиною, здійснений святим Ієронімом зі Стридону (IV ст.). Тридентський собор (1546) затвердив текст Біблії Ієроніма – і Вульгата увійшла до загального вжитку на Заході як офіційний переклад, чинний для римо-католицької церкви. – Прим. перекл.
[31] Прекрасна епоха (фр.) – умовне позначення періоду європейської історії між 1890-м і 1914 роком. Назва виникла й укоренилася після Першої світової війни за контрастом з її травматичним досвідом. Словосполучення вказує на період прискореного технічного прогресу, економічних успіхів, миру в політичних відносинах, розквіту культури у Франції, Великій Британії, Австро-Угорщині, Німеччині, Італії, Бельгії та інших після Франко-Прусської війни і занепаду 1870–1880-х років. – Прим. перекл.
[32] Розворот (фр.). – Прим. перекл.
[33] Один з найавторитетніших сучасних дослідників фашизму, британський учений Роджер Гриффін, визначив ключову особливість, яка притаманна справжньому фашизму, – так званий палінгенетичний ультранаціоналізм, або просто палінгенезіс. Сутність його полягає в тому, що кожен по-справжньому фашистський режим прагне відродити колишню велич держави. Так, Муссоліні мріяв про відродження Римської імперії, а Гітлер – про відродження Німецької держави, якою вона була до Першої світової війни (і побудову на її основі нової «арійської» імперії). – Прим. ред.