Зденек лишався байдужим до всього, що відбувалося довкола. «Швидше б кінець», знову подумав він, наближаючись до шибениці, його підштовхнули ззаду, і він зійшов на поміст. «Усе йде, як задумано… Зараз мені зв'яжуть руки…» йому зв'язали руки.
«Отже… Залишається тільки зачитати вирок… І все!» Зачитали вирок.
«Тепер усе гаразд… Ах так, мені ж потрібно ще_ піднятися на цю високу табуретку… Ну от, ритуал закінчено повністю… я, здається, поводився не так уже й погано… Зараз он з-за того будинку виїде машина… ні, мабуть, мотоцикл… З нього зійде есесівець, вручить Шульцові депешу, і я врятований… Швидше б закінчувалася ця безглузда комедія! Огидно бачити очі цих людей, сповнених скорботи й співчуття!.. Перестріляти б їх усіх! Усі вони заодно з Михайлом. Ну та я запам'ятаю їх… Запам'ятаю!»
Тут він помітив, що один з гестапівців, довготелесий, з засученими рукавами, що оголювали волохаті руки, підносить до його голови зашморг.
«Що це? — захвилювався Зденек, з тривогою позираючи довкола. — Про це ми не домовлялися. Навіщо це їм знадобилося? Для повноти ефекту? Ні, тут щось не те! Де ж ця людина, чому вона не приїжджає? Ідіоти, чого вони зарепетували! Можна подумати, що мене й справді… Чекайте ж!»
У Зденека від жаху побільшали очі, він хотів крикнути щось, але довготелесий гестапівець, накинувши на нього петлю, спітнілою долонею затиснув Зденеку рот. Шульц махнув рукою, з-під ніг Зденека вирвали табуретку, й тієї ж миті в місті пролунав оглушливий вибух такої сили, що люди на площі відчули, як здригнулася під їхніми ногами земля. Задзвеніли сотні шибок, що повилітали від могутньої вибухової хвилі. Спочатку ніхто не міг зрозуміти, де саме стався вибух, і натовп на мить завмер, а потім хлинув у напрямі до фашистської казарми. Майдан спустів. Тільки труп Зденека погойдувався під охороною двох есесівців. Решта націстів, змішавшись з натовпом, кинулися до місця вибуху.
Карранті був розлютований нахабством партизанів. Серед білого дня під самим носом у гітлерівців висадити в повітря велетенську казарму! Це був нечувано зухвалий виклик!
Цей вибух дуже пошкодив і Шульцу — «міф» про Михайла жив і далі.
Треба сказати, що Шульц після довгих роздумів остаточно прийшов до висновку, що вішає не знаменитого партизанського розвідника, ім'я якого гримить по всьому Адріатичному узбережжю.
Щоправда, багато дечого говорило про те, що вони повісили людину, яка мала відношення до партизанів. Слова повішеного, що він їх викрикнув Карранті перед тим, як його схопили, і про які охоронники доповіли як про «загадкові», для Шульца зовсім не були загадковими і лише підтверджували, що перед ним особа, яка знала Карранті по бригаді. Досить правдоподібно пояснив затриманий наприкінці допиту й причини, через які він стріляв у Мазеллі: він сказав, що дістав наказ із штабу бригади розстріляти італійця за зраду, зустрівся з ним у торговельному кварталі й попросив старого провести його у військовий порт.
Може, це був звичайний партизан, який видав себе за Михайла? Ні, навряд… Тут явна, хоча й не зовсім зрозуміла, підтасовка карт. Та не будеш же говорити про свої сумніви Карранті — американському розвідникові, який встиг уже обвести Шульца навколо пальця. Росіяни перемагали на сході; союзники, налякані російським наступом, загрожували з заходу; ось-ось відкриється другий фронт. З Карранті доводилося жити в згоді.
Після довгих роздумів Шульц заспокоїв себе тим, що за всяких обставин страта відіграє позитивну роль — населення міста буде приголомшене мнимою загибеллю Михайла.
І ось вибух зірвав задум Шульца…
Карранті перебрався в розкішні покої Мазеллі. Тепер у всіх кімнатах, особливо у вітальні, стало просторо, і вона більше не нагадувала комісійну крамницю, захаращену всілякими рідкісними речами, а стала схожою на дорогий номер готелю в південних штатах Америки.
Вечірні відвідини клієнтів і «вечори кохання» в будинку Мазеллі припинилися. Це не викликало здивування: не стало господаря.
Карранті вирішив залишити при собі лише покоївку Анну. Вона, як пересвідчився американець, уміла тримати язик за зубами й, крім того, знала, кого впускати до нього, а кому не відчиняти дверей.
Вдало проведена операція дала Карранті чималі гроші. Він відчув себе вільніше. Справи його посувалися добре.
Якось уночі в приймальні різко задеренчав дзвінок. Карранті викликав до себе Анну.