Передмова
Ця книжка задумана як короткий вступ до поняття націоналізму. Зосереджуючись переважно на теоретичних складниках, а не на величезній сукупності емпіричних здобутків, я хочу запропонувати студентам і читачам критичний синтез сучасних наукових знань у цій царині. Моя головна мета — дослідження різноманітних теоретичних, ідеологічних та історичних аспектів поняття націоналізму й системи основних наукових тлумачень у цій сфері. Це неминуче привело до переходу моєї уваги в прикінцевих розділах від «націоналізму» як ідеології, руху й символічної мови, до об’єкта інтересів націоналізму — «нації», сприйману і як поняття суперечливе й неоднозначно тлумачене, і як форму спільноти й інституційної поведінки. Насправді, ці два поняття тісно пов’язані, але, як на мене, їх не слід плутати, надто через те, що можна виокремити усілякі форми категорії нації ще до виникнення ідеології націоналізму й поза площиною його походження.
Безперечно, у такій малій книжці я не претендую на всеосяжне тлумачення. Тому неминуче певні ділянки лишилися поза увагою або я проминув їх навмисно. Для глибшого ознайомлення з такими питаннями, як лібералізм і націоналізм, або рід і нація, читач може звернутися до різноманітної літератури в цих підгалузях, а також до моєї книжки «Націоналізм і модернізм» («Nationalism and Modernism»), де ці проблеми широко обговорюються. Отже, хоча побудова й стиль книжки відбивають моє бачення, як активного учасника дискусій з проблем націй і націоналізму, головна моя мета — дотримуватись загальної лінії тих дискусій. — зокрема в розділі 4, зумовила скорочення місця на висвітлення власного бачення предмету. Проте в розділі 5 я спробував бодай побіжно окреслити альтернативну історію нації. Сподіваюсь, мені вдалося передати деяку запальність і складність дискусій другої половини XX ст. в царині націоналізму, і водночас запропонувати чітку систему поглядів для розуміння різних підходів вивчення самого предмету.
Хочу висловити подяку Джонові Томпсону й видавництву «Політі» («Polity») за запрошення до співпраці в серії видань суспільних наук під загальною назвою «Основні поняття», а також Зіті Персод за допомогу в підготуванні машинопису. Проте відповідальність за всі помилки й недоліки, а також за висвітлення поглядів, цілковито лежить на мені.
Вступ
Сирія та Нубія — окраїни єгипетські,
Ти кожного оселив у своєму краєві,
Даєш Ти на прожиток усе необхідне,
Кожен має свій хліб і життя свого мірку,
Хоч відмінні у мові й за вдачею різні,
І шкіра їхня різниться — то так Ти чужинців помітив
…
Усі чужоземні, далекі країни створив Ти
й зробив їх придатними до життя, Ніл створивши надхмарний
…
Ніл надхмарний — чужинцям…
Мета цієї книжки — дати загальні уявлення про націоналізм тим читачам і студентам, кому царина ця маловідома. Націоналізм розглянуто не тільки як ідеологію, а ще як суспільний рух та символічну мову, досліджено його зміст, різновиди й витоки. Це доконче приводить до розгляду суміжних понять, як нація, національна ідентичність і національна держава. Тому рамки цієї праці розширились, і я неминуче торкнувся інших сфер, зокрема історії, соціології, політології, міжнаціональних відносин і, певною мірою, антропології. Антропологію взято до уваги з огляду на необхідність розглянути пов’язане з нею питання етнічної належності: адже я сподіваюся довести, що етнічні ідентичності та спільноти великою мірою становлять історичну й соціальну основу націй і націоналізму.
Значення цього питання не викликає сумнівів ні в кого, хто бодай побіжно знайомий з подіями, що сталися після падіння Берлінської стіни 1989 р. Більшість численних міжнародних політичних криз минулого десятиліття була пов’язана з такими могутніми чинниками, як етнічні почуття й націоналістичні прагнення, а деякі з них, особливо в колишній Юґославії, на Кавказі, Індійському субконтиненті та на Близькому Сході, були зумовлені й навіть визначені саме такими почуттями та прагненнями. Ці конфлікти були найгострішими й найнепримиреннішими, спричинили найбільші жертви та матеріальні втрати, попри всі зусилля урядів та інших інституцій, їх було найважче урегулювати з огляду на інтереси всіх сторін, а останні виявляли щонайбільшу байдужість до дружніх умовлянь і ворожих погроз.