— «Гірська весна»?.. Що ж це за план і коли його будуть здійснювати?
— Багато хочете, майоре! Скажіть спасибі і за те, що вам стало відомо. Нічого, абсолютно нічого ми більше не знаємо… А генерал Громада вдома?
— Був учора в Яворі, а сьогодні — не знаю.
— Якщо генерал удома, запросимо його до себе і помудруємо втрьох. Ну, а тепер додайте швидкості, Євгене Миколайовичу. Ще трохи, ще! Отак добре.
Ввечері на тихій Київській вулиці в просторому кабінеті начальника райвідділу МДБ зібралися генерал Громада, полковник Шатров і майор Зубавін. Вони розмістилися за довгим, вкритим зеленим сукном столом, Трохи нахилившись у бік начальника прикордонних військ, Шатров заговорив співучим своїм баском:
— Товаришу генерал, у мене є до вас ряд запитань.
Громада впритул присунув до столу дубове крісло, в якому ледве вміщалося його богатирське тіло, сердито посмоктав жарко розпалену люльку і, розігнавши рукою тютюновий дим, уважно глянув на полковника.
— Чи не зафіксовані за останній час випадки спостереження за якоюсь ділянкою кордону? Я маю на увазі агентів Крапса. Можливо, що вони вже зайнялися вивченням місцевості, розвідкою шляхів і переправ?
— Ні, нічого такого не помічено.
— За останні дні, наскільки мені відомо, випадків переходу кордону теж не було? Цілковита тиша, мир і благодать?
— Так, поки що тихо.
Бугристі надбрівні дуги полковника Шатрова почервоніли…
— Оперативна пауза. Затишшя перед бурею. Згодні?
— Можливо.
— Виходить, немає абсолютно ніяких ознак, що ворог готує велику операцію?
— Так, ніяких. До речі, товаришу Шатров, чи можете ви ще щось сказати про цю нову витівку Крапса — «Гірську весну»?
— Я вже вам доповідав, товаришу генерал, нам відомо тільки те, що така операція готується. А якими засобами, якими людьми вона буде виконуватись, який її напрямок, яка мета, — це поки що невідомо.
— А Кларк? Промацували ви його?
— Кларк списав аркушів сто паперу, але жодному його рядкові вірити не можна. Бреше, звичайно, вигадує правдоподібні прогнози. Сподівається заслужити прощення, відтягнути час, уникнути військового трибуналу.
— І за жоден з його «прогнозів» не можна зачепитись?
Полковник Шатров на мить замислився.
— Є один, вартий уваги, — сказав він. — Кларк твердить, що й ця нова операція буде здійснюватись на території явірського вузла. Між іншим, я й сам був такої думки. Явірський напрям для бізонівської розвідки не випадковий. Скільки буде існувати капіталістичний світ, стільки буде тривати і таємна атака на Явір. Згодні?
— Так, — відповів Громада, — Явірську ділянку ми посилено охороняємо. Бізонівці не раз могли відчути це на власній шкурі. І все ж сумнівно, що саме тепер, після провалу Кларка, вопи можуть знову поткнутися на явірському напрямку.
— От-от! — пожвавішав Шатров. — Плануючи свою операцію, Лртур Крапc був певен, що ми в найближчий час не чекаємо прориву на Явір. — Шатров круто обернувся до Зубавіна, який, нахиливши голову, щось старанно малював на великому аркуші паперу. — А чого ви мовчите, товаришу майор? Яка ваша думка?
— Я згоден з вами, товаришу полковник, але «Бізон» може обрати й інший напрямок.
— Оце думка! Чи не можете ви сказати конкретніше?
— Поки що не маю підстав.
— Гаразд. На чому ж ми все-таки зупинимось? Явір чи якийсь інший пункт?
Громада з шумом відсунув крісло від стола, легко підвівся і, залишаючи за собою густі хмари тютюнового диму, заходив по кабінету з кутка в куток. Шатров і Зубавін мовчки чекали. Громада зупинився перед вартою Закарпаття, ляснув долонею по її верхньому правому кутку, рішуче об'явив:
— Я все-таки за Явір. Але ми будемо чекати гостей і в іншому місці.
— Отже, більшість за Явір, — підсумував Шатров. — Підемо далі. Що ж це за операція з такою пишномовною назвою? З чого почне Крапc свою «Гірську весну»? Звичайно, перш за все він спробує відновити явірський центр і свого резидента. Згодні?
Ні Громада, ні Зубавін не заперечували.
— Отже, перший крок Крапса — новий резидент замість вибулого з гри Дзюби. Хто ж він? Прийде з-за кордону? Так, можливий і такий варіант. Але скоріше за все Крапc призначить резидентом свого агента з числа тих, хто зберігся в Яворі. — Сказавши це, Шатров поглянув на майора Зубавіна: — Як ви гадаєте, чи відомо Крапсу і його підручному Файну, за яких обставин провалився Кларк?