Р. Баріллі. «Бар’єр натуралізму». Мурсія, Мілан, 1970, с. 223—233.
М. Жакмейн. «Le discourse indirect libre comme moyen expressif ejiaz Pasolini». Мурсія, Мілан, 1974.
T. Анцоїно, «Пазоліні», «Нова Італія», «Касторо», Флоренція, 1974, Мстить інтерв’ю П. Пазоліні.
В. Маніно. «Запрошення на пазолінівські читання». Мурсія, Мілан, 1974.
Л. Бальдаччі. «Пазоліні». «Парагоне», 312, січень, 1976.
Дж. К. Феретті. «Пазоліні жахлива земля». Едіторі Ріуніті, Рим, 1976.
Дж. Боргело. «Тлумачачи Пазоліні». Савелі, Рим, 1977 (антологія критичних статей, що містить нариси Е. Чекі, Д. Де Робертіса, Д. Контіні, С. Сольми, Дж. Барбері-Скварлотті, Ч. Варезе, Дж. К. Феретті, А. Азор-Роза, Ф. Фортіні, Е. Санґуінетті, К. Гарбоні, М. Форті, Ф. Курі).
Д. Контіні. «Пазоліні П’єр Паоло. Реєстр італійських письменників, сучасників і сучасних», Сансоні, Флоренція, 1978, с. 149—153.
А. Ронкалья. «Поетичне слово й жвава розмова» у «Пізнати Пазоліні». Бульцоні та Театро Тенда, Рим, 1978, с. 19—23.
Д. Контіні. «Свідчення про Пазоліні». Понте, 30 квітня 1980 (1968—1987), «Ейнауді», Турин, 1988, с. 389—396.
Н. Нальдіні. «У моїх думках лишилось світло» у «П. Пазоліні. Знайдені сторінки», за ред. Н. Нальдіні, А. Дзандзотто. Лато Сіде, Рим, 1980, с. 7—72.
А. Дзандзотто. «Пазоліні-поет». Там само, с. 201—212.
Ф. Бревіні. «Пізнаючи Пазоліні». «Мондадорі», Мілан, 1981.
Ф. С. Жерар. Pasolini ou le mythe de la barbarie. Едісьйон де Універсіте, Брюссель, 1981.
П. В. Мангальдо. «Критик Пазоліні та сучасна італійська поезія». «Ревеню де Етюде Італьєн», квітень-вересень, 1981.
С. Агості. «Пазоліні. Слово поза собою» у «Чінкве Аналізі». «Фельтрінеллі», Мілан, с. 127—154 (згодом з тією ж назвою у «Слові поза собою. Нариси про Пазоліні»). Міні, Лечче, 2004, с. 9—44).
Р. Рінальді. «П’єр Паоло Пазоліні». Мурсія, Мілан, 1982.
Дж. К. Феретті. «Батьку, коли я родився…», «Нуові аргоменті». Мурсія, Мілан жовтень-грудень, 1982.
Л. Мартеліні. «П. Паоло Пазоліні. Вступ та керівництво до досліджень Пазоліні. Історія та антологія критики», Ле Моньє, Флоренція, 1983.
Дж. Гат-Рутер. «П’єр Паоло Пазоліні» у «Письменники й суспільство в сучасній Італії», за ред. М. Чесар, П. Гайнсворта. Берг, Варвікшир, 1984, с. 143—166.
Г. Ю. Рек. Mystiche Verwiegerung und totale Person. Zu Werk, Leben und Reseption P. P. Pasolini. Меркюр, 38, 1984.
«П. П. Пазоліні», за ред. Г. Ветзель. Монографічний випуск журналу «Мангеймер Аналітика», 2, 1984.
Т. Де Мауро. «Пазоліні й критика мови». «Галерія», 1—4, січень-серпень 1985.
Е. Голіно. «Пазоліні, сон про дещо: педагогіка, ерос, література від міфів до масового суспільства», Муліно, Болонья, 1985 (Бомп’яні, Саджі Таскабілі, Мілан, 1992 (перевидання «Таскабілі Бомп’яні», 2005)).
С. Вануччі. «П’єр Паоло Пазоліні. Кольори поезії». Об’єднання П’єр Паоло Пазоліні, Рим, 1985.
Дж. Боргелло. «Символ та пристрасть. Аспекти напряму Пасколі—Пазоліні». Мурсія, Мілан, 1986.
Дж. Граміньо. «Форми бажань. Мова поезії випробовування психоаналізом». «Ґарцанті», Мілан, 1986, с. 117—134.
А. М. Боєр. «П’єр Паоло Пазоліні — Qui etes-vous?» «Маніфактур», Париж, 1987.
М. Качарі. «Пазоліні provençal?», Субстенс, 53, 1987.
Дж. Сантато. «П. Паоло Пазоліні — творчість». «Нері Боца», Віченца, 1987.
А. Вітті. «Перший Пазоліні та його романи». «Пітар Ланг», Нью-Йорк, 1987.
П. Беллоккйо. «Небажана автобіографія Пазоліні». Діаріо, 6, червень, 1988, згодом «Завинивши». «Ейнауді», Турин, 1989, с. 146—66.
Дж. Делія. «Пазоліні знавець смирення». «Маніфест», 10 січня 1988.
Ф. Панцері. «Керівництво до прочитання Пазоліні». «Мондадорі», Мілан, 1988.
С. Агості. «Сп’янілий від трави та від сутінків», вступ Дж. Дзігаїна, «Пазоліні між загадкою та пророцтвом», Марсільйо. Венеція, 1989 (згодом у «Слово поза собою. Нариси про Пазоліні», с. 45—65).
Дж. К. Феретті. «Юнацькі помилки Пазоліні». «Бельфор», вересень, 1989.
Л. Мартелліні. «Передмова до Пазоліні». Латерца, Рим-Барі, 1989.
В. Сіті. «Сонце справжнє й на плівці, або Про експресіонізм Пазоліні». «Журнал італійської літератури», VII, 1, 1989.
А. Барардінеллі. «Пазоліні стиль та правда», у «Між книгами та життям. Обставини у сучасній літературі». Боллаті Борінґ’єрі, Турин, 1990, с. 149—169.