Коли Болда провели в кабінет і там він зустрів його господаря, що стояв спиною до каміна і був готовий прийняти гостя, хлопець не міг не зауважити відвертого тріумфального виразу на тому чолі, так само як і повних, товстих губ, що цього разу видавалися ще більш набундюченими від успіху.
— Що ж, містере Болде, чим можу допомогти? Можете бути певні, що буду дуже радий прислужитися такому великому другові мого тестя.
— Маю надію, ви не будете сердитися на мій прихід, докторе Ґрентлі.
— Аякже, аякже. Можу запевнити вас, що містер Болд не має ні за що вибачатися. Тільки дайте знати, чим можу прислужитися йому.
Доктор Ґрентлі сам стояв і не пропонував Болду присісти, тому хлопцю довелося виголосити свою оповідь стоячи, спершись на стіл, не випускаючи капелюх з рук. І все ж Болд зміг розповісти її, а оскільки архідиякон не перебивав і жодним словом не підганяв гостя, Болд скоро підійшов до завершення оповіді.
— Отже, містере Болде, гадаю, з цього я мав би зрозуміти, що ви бажаєте облишити ці нападки на містера Гардінга.
— Ох, докторе Ґрентлі, не було ніяких нападок, можу запевнити вас, що…
— Ну-ну, ми ж не будемо сваритися через слова. Я назвав це нападками, бо так би сказав кожен, хто почув би про намагання відібрати в чоловіка дохід до останнього шилінга. Але якщо вам це не до вподоби, то хай це будуть не нападки. Отже, ви бажаєте облишити цю… цю маленьку партію в нарди, у яку самі загралися.
— Я бажаю покласти край юридичній тяганині, яку почав.
— Зрозуміло. Вам самим вона набридла. Гаразд, не можу сказати, що я здивований. Братися за справу, в якій нічого не здобудеш, але втратиш усе — річ неприємна.
Обличчя Болда вкрилося густим рум'янцем.
— Ви неправильно зрозуміли мої мотиви, — перебив він, — та це не має значення. Я прийшов сюди не для того, щоби тлумачити вам свої мотиви, а просто щоб повідомити факт. Вдалого вам дня, докторе Ґрентлі.
— Одну хвилинку… одну хвилинку. Не те щоб я віддавав належне вашим особистим забаганкам, що спонукали вас прийти до мене, та наважуся сказати, що тут я помиляюсь, а ваша оцінка більш слушна за мою. Та оскільки ви зробили мені таку честь, оскільки, так уже склалося, змусили мене вести розмови щодо справи, яку краще було б доручити нашим адвокатам, дозвольте попросити вас вислухати мою відповідь на ваше повідомлення.
— Я нікуди не кваплюся, докторе Ґрентлі.
— А я кваплюся, містере Болде. Мені зараз не час байдики бити, а тому, якщо ваша ласка, перейдім одразу до суті. Ви збираєтесь облишити цю справу?
Тут архідиякон замовк, щоби почути відповідь.
— Так, докторе Ґрентлі, збираюся.
— Через вас преса приписала імені джентльмена, який був найближчим другом вашого батька, ганьбу і безчестя. Ви самі на позір виголошували, що як чесний чоловік ви зобов'язані перед громадою захистити тих старих дурнів із богадільні, котрим ви своїми ж руками замилили очі. А тепер ви зрозуміли, що ця гра не вартує таких жертв, тож вирішили покласти їй край. Мудре рішення, містере Болде, але прикро, що ви так довго йшли до нього. А ви не думали, що ми вже не захочемо завершувати її? Не думали, що ми забажаємо покарати вас за завдану нам кривду? Чи знаєте ви, сер, що ми пішли на величезні витрати, аби протистояти цій вашій несправедливій затії?
Обличчя Болда горіло лютим рум'янцем, хлопець міцно стиснув капелюх у руках, але так нічого й не відповів.
— Ми вирішили вдатися до найкращої консультації, яку тільки можна дозволити собі за гроші. Чи знаєте ви, сер, якою ціною нам можуть обійтися послуги генерального адвоката?
— Гадки не маю, докторе Ґрентлі.
— А я й не наважуся вам казати, сер. Коли ви безглуздо доручили цю справу своєму товаришу містеру Фінні, котрий, певно, візьме небагато — шість шилінгів і вісім пенсів і тринадцять шилінгів і чотири пенси — ви не думали, яким коштом обійдуться муки, яку така тяганина спричинить іншим. Чи знаєте ви, сер, що тепер нам треба компенсувати ці нищівні кошти з вашої кишені?
— Якщо адвокат містера Гардінга захоче висувати подібні вимоги, хай звертається до мого адвоката.
— «Адвокат містера Гардінга і мій адвокат!» Ви прийшли сюди посилати мене до адвокатів? Ти ба, могли б зберегти честь у цьому своєму візиті! А зараз, сер, скажу вам свою думку: на мою думку, ми не повинні дозволити вам забрати цю справу із судів.
— Робіть, як забажаєте, докторе Ґрентлі. Вдалого вам дня.
— Вислухайте мене, сер, — не вгавав архідиякон. — У мене на руках є відповідь сера Абрагама Гепгазерда щодо цієї справи. Гадаю, ви вже чули про неї. Гадаю, вона якось спричинилася до вашого сьогоднішнього візиту.