Килиїмське поле — місцевість біля міста Килії (тепер — районний центр Одеської обл.).
Козак запоровський — неточний запис від «козак запорозький»;
КОЗАК ГОЛОТА. Записано в 1854 р. від лірика А. Никоненка в с. Оржиця на Полтавщині. Вперше надруковано в зб. : Записки о Южной Руси. СПб., 1856, т. I, с. 14—19.
Подається за першодруком.
Козак Голота — збірний образ бідняка-нетяги (летяги), що уособлює кращі риси рядового козацтва: мужність, хоробрість, кмітливість.
Гординський (Ординський) шлях — дорога, що контролювалась і була під владою Орди (Гординське поле).
«...А третя й на хлів незгожа.— «Уже й закинуть неспособна».— тобто не варта ні на що, навіть дірку в стрісі' прикрити.
Січ — Запорозька Січ — центр українського козацтва, що сформувався в першій половині XVI ст. за Дніпровими порогами, спочатку-на островах Токмаківка та Велика Хортиця, а згодом на острові Базавлук. Січ була опорою українського народу в боротьбі проти феодально-кріпосницького гніту та іноземних загарбників.
СМЕРТЬ КОРЕЦЬК-ОГО,- Один з найдавніших записів думи, датований 1684 р.
Подається за виданням: Нудьга Г. А., с. 48—51.
Корецький — можливо, йдеться про Самійла Корецького, який 1622 р. у битві на Цецорському полі потрапив у полон і був страчений.
Цецора— місцевість у Румунії (поблизу Ясс), де польсько-шляхетська армія зазнала поразки у битві з турецько-татарськими військами в 1620—1621 pp. У.цьому бою .загинув батько Богдана Хмельницького — Михайло Хмельницький.
Царгорад, Царград — давня слов’янська назва Стамбула, колишньої столиці Туреччини.
Корець — містечко на Волині (тепер — районний центр Ровенської обл.).
Межиріччя — населений л.ункт на 'Волині.
ОТАМАН MAT-ЯШ СТАРИЙ. Записано в 1805 р. Вперше надруковано в кн.: Житецький И. Мысли о народных малорусских думах. К-,
1893, с. 238—24.0.
Подається за першодруком.
Отаман Матяш старий — збірний образ досвідченого козацького ватажка, який протиставляється молодому козацтву.
Устя Самари-Богу—гирло притоки Південного Бугу, де впадає ріка Савранка (за народною вимовою—-Самарка).
Семенів козацький ріг—один із півостровів у Південно-Бузькому лимані, де останній з’єднується з Дніпровським .лиманом.
Кайнарська долина — є припущення, що так називалася .низина у гирлі річки Савранки.
ФЕДІР БЕЗРОДНИИ, БЕЗДОЛЬНИЙ. Записав 1873 р. М. Лисенко від кобзаря О. Вересая з с. Калюжниці на Полтавщині.
Подається за виданням: Кирдан іБ. ;П., с. 84—88.
Федор безродний — епічний персоцаж.
Військо дніпрове — йдеться про козацьке військо, розміщене на Дніпрі, тобто про запорозьких козаків.
Базалуг — під назвою Базавлук відома права притока Дніпра (тепер— поблизу м. -Нікополя), а також острів на Дніпрі, ,нижче дніпровських порогів.
СМЕРТЬ ФЕДОРА БЕЗРОДНОГО. Записав 1814 p. М. Цертелєв на Полтавщині.
Подається за виданням: Кирдан Б. П., с. 83—84.
ТРИ БРАТИ САМАРСЬКІ. Записано в 1805 р. івід кобзаря Івана на Полтавщині. Вперше надруковано в кн. : Житецький іП. Мысли о народных малорусских думах. К., .1893, с. 205.—206.
Подається за першодруком.
Це одна з дум, в центрі якої моралізаторська ідея —-будь-яке порушення усталених традицій, .звичаєвих норм неминуче карається. У да-иому випадку три брати (самарські) гинуть через непослух: зневаживши благословення батьків, вони пішли у охотне (добровільне) козацьке військо, порушивши звичай, згідно якого один із синів повинен був залишитися з батьками.
Криниця Салтанка—криниця біля річки Самарки.
СМЕРТЬ БРАТІВ САМАРСЬКИХ. Записав 1908 р. на фонограф Ф. Колесса від кобзаря М. Кравченка з с. Великі Сорочинці на Полтавщині'. Вперше надруковано в кн.: Колесса Ф. Українські народні думи. Львів, 1920, с. 98—100.
Подається за першодруком.
СМЕРТЬ КОЗАКА НА КОДИНІ-ДОЛИНІ. Записано в м. Сенчі на Полтавщині. Вперше уривок думи надруковано в 1872 р. у журн. «Беседа», № 5, с. 92—93.
Подається за виданням: Дей О. І. с. 30—32.
Кодина — р. Кодима, права притока Південного Бугу.
НЕВОЛЬНИКИ. Записано в середині 50-х років XIX ст. від кобзаря П. Колибаби у м. Вільшани на Харківщині. Вперше надруковано в кн.: Исторические песни малорусского народа с объяснениями Вл. Антоновича и М. Драгоманова. К., 1874, т. 1, с. 90—91.
Подається за першодруком. , '
Дума належить до так званого циклу «невольницьких плачів», які вважаються дослідниками найдавнішими. Створювалися' в середовищі козаків-невільників, що попадали в турецький полон. У неперевершеній художній формі думи цього циклу передають тугу за батьківщиною, прагнення до волі, протест проти чужоземного поневолення.