Маємо очі, а не бачимо.
Чому нас має обходити питання про роди і види речей!
До кого віковічне Слово промовляє, тому не треба багато здогадів.
Із одного Слова все постало і про те одне Слово все свідчить: це той Первопочин, що й до нас промовляє (Йо. 8,26).
Без Нього ніхто нічого не розуміє і не може правильно мислити.
Для кого це Одне є усім і хто все зводить до того Одного і в тому Одному усе бачить, той може бути спокійний у серці і тихо-мирно проживати в Бозі.
О Правдо, Боже! З'єднай мене з Собою у вічній любові!
Часом навкучить мені багато вичитувати і слухати, у Тебе є все те, чого я хочу і бажаю.
Нехай замовкнуть усі вчителі, нехай усі створіння тихо мовчать перед лицем Твоїм: Ти єдиний промовляй до мене.
Чим більше людина збере свої думки докупи і чим простіше матиме серце, тим краще і тим вищі речі вона без труду зрозуміє, тому що одержує світло розуміння з високого неба.
Чистий простенький і кріпкий дух не розсівається і серед багатьох діл, бо він усе робить на славу Божу і старається бути свобідним у серці від усякої власної любови.
Що більше спиняє і морочить тебе, як не твоя невмертвлена пристрасть серця?
Добра і побожна людина у своєму серці наперед укладає діла, які має зробити на світі.
Вони не штовхають її туди, куди хоче грішний нахил, а людина керує ними за здоровим глуздом.
Хто веде тяжчу боротьбу, як не той, що намагається побороти себе самого?
І це також повинно стати нашим завданням, щоб ми перемогли себе, і з дня на день ставали сильнішими від себе і в чесноті, хоч трохи, поступали вперед.
У цьому житті з усякою досконалістю завжди в'яжеться якась хиба і всяке наше міркування не обійдеться без якоїсь неясности.
Смиренне пізнання себе — це простіша дорога до Бога, ніж глибокоумний науковий дослід.
Годі нам осуджувати чи знання, чи яке-небудь звичайне пізнання речі, воно добре саме в собі, і Бог установив його, але все-таки треба вище цінувати чисту совість і чесне життя.
Але оскільки багато людей більше намагаються здобути знання, ніж прожити чесне життя, то вони нераз блукають, і майже ніякої користи не приносять, або дуже мало.
О, коли б ті люди докладали стільки праці, щоб викорінити злі нахили і прищепити собі чесноти, скільки ставлять учених питань, не було б у народі стільки нещасть і згіршень, ані стільки неладу в монастирях!
Це певне, що, як настане день суду, ніхто не буде нас питати, що ми прочитали, а що ми робили, ані як гарно говорили, але чи жили ми за законом.
Скажи мені, де є сьогодні ті вельможі й учителі, яких ти добре знав, коли вони ще жили і славилися науками?
На їхніх місцях уже інші позасідали, і не знаю, чи вони й думають про них.
Поки вони жили, їм здавалося, що вони щось, а нині про них навіть згадки не чути.
О, як-то скоро минається світова слава!
Коби ж то їхнє життя було в злагоді з їхньою наукою! Тоді вони старанно добували б знання і навчали б.
Скільки людей пропадає на цьому світі через свою пусту науку тому, що замало дбають про служіння Богові.
І тому, що вони радше воліють бути великими, ніж покірними, марно тратять свій вік у мудруваннях.
По правді великий той, хто має велику любов.
По правді великий той, хто сам у своїх очах малий і не хоче ніякої почести.
По правді той розумний, хто всі земні речі вважає за сміття, аби лиш Христа собі придбати (Флп. 3,8).
І по правді глибоко вчений той, хто чинить волю Божу, а свою волю залишає.
Глава 4
ПРО ВТОРОПНІСТЬ У ТВОРЕННІ
Не треба вірити кожному слову чи помислові, але кожну річ треба розважати по-Божому, старанно і помалу.
На жаль, нераз нам легше повірити і сказати про іншого щось зле, аніж щось добре: такі-то ми вже немічні.
А праведні люди не так легко дають віру всьому, що хтось каже; бо вони знають людську неміч, знають, що людина схильна до злого і нераз у словах хибить.
Велика то мудрість не бути квапливим у творенні ані не впиратися завзято при своїх думках.
Це стосується також того, щоб не давати віри будь-яким людським пліткам, не трубіти зараз іншим у вуха те, що почув і повірив.
Порадься з мудрою і совісною людиною і постарайся радше у розумнішого повчитися, ніж іти за своїми вигадками.
Чесне життя робить чоловіка по-Божому мудрим і досвідченим у багатьох речах.
Глава 5
ПРО ЧИТАННЯ СВЯТОГО ПИСЬМА
Наскільки покірнішим хтось стане у серці і більше віддасться Богу, настільки мудрішим і спокійнішим він буде в кожній речі.