Выбрать главу

Життя було важким. Але сім'я звиклася з нестатками. Все було нормально. Клава після закінчення школи працювала в їдальні. Мріяла поступити в інститут.

Несподівано помер батько. Він працював на металургійному комбінаті. Його зачепило важкою деталлю. Залишився жити, але рана постійно нагадувала про себе. Вона кровоточила, виробнича травма призвела до передчасної смерті.

Мама пережила цю втрату дуже болісно. Відразу постаріла. Виглядала старше своїх років. Її почали переслідувати різні болячки.

Дівчина працювала в їдальні. Одного разу її покликали до столика відряджені грузини. Вони просили порекомендувати, у кого можна переночувати. Вона запропонувала свій будинок. Жили вони з матір'ю вдвох. Місця вистачало.

Минув тиждень. За ним другий. Чоловіки не збиралися йти. Сказали, що знайшли роботу. Клава порадилася з матусею. Та відповіла. Мовляв, нехай живуть постійно, але тільки справно платять.

Самий повний грузин, амбал за сто кілограмів, став залицятися до неї. Повільно, але впевнено став схиляти її до співжиття, використовуючи політику батога і пряника. Він то обдаровував її та маму, то погрожував, що розправиться з ними. Клава стійко трималася.

Але одного разу бригада з'явилася на квартиру сильно п'яною. Бригадир нічого не тямив.

Він зайшов у кімнату дівчини. Сів поруч на ліжко. Коли вона попросила його вийти, уперся:

— З тобою поговорити не можна?

— Кажіть, але рук не розпускайте.

Після цих слів повалив її на ліжко. Вона спробувала закричати. Затиснув рот рукою. А потім оглушив ударом по голові. Вона розслабилася, втратила свідомість і вже не чинила ніякого опору. Він задовольнив своє бажання.

Вранці вона прокинулась і відчула сильний головний біль. У неї відкрилася кровотеча. Вся простирадло була в помаранчевих плямах. Ні про яку роботу не могло бути й мови.

Вона згадала, що сталося. Образа, гостра фізична біль переповнили її.

Почала одягатися, щоб відправитися до міліції.

В цей час до кімнати заскочив ґвалтівник. Став перед нею на коліна, притиснув руки до грудей.

— Прасти мене, — заголосив. — Все це вийшло по-п'янці. Дурень дурнем був вчора.

— У міліції розберуться, — відповіла вона.

Коли вона після довгих умовлянь не відмовилася від свого наміру, амбал почав погрожувати.

— Міліція тибе не паможет. Навіть якщо мене посадять, мої хлопці тебе приріжуть.

Вона була непохитною до тих пір, поки насильник не став говорити, що не пошкодує і її маму.

Тільки тоді Клава відмовилася від свого наміру. Так грузин схилив її до співжиття. Пізніше з'ясувалося, що ніякі грузини не відряджені. Промишляють крадіжками. В домі з'явилися невідомо звідки різні речі.

Кожен день Клава збиралася в міліцію, але постоялець не давав їй це зробити. Застосовував випробуваний метод батога і пряника: обдаровував їх з матір'ю подарунками. Коли вони від них відмовлялися і намагалися заявити в правоохоронні органи, погрожував.

Так тривало недовго. Незабаром квартиранти залетіли. Їх забрали на гарячому. Прийшли на квартиру. І знайшли крадені речі. Будинок вже був оформлений на Клаву. Її судили, як спільницю. Будинок і все майно конфіскували.

Мама не могла перенести такого. І під час суду померла. Клава загриміла у виправно-трудовий табір відбувати свої п'ять років.

Слухав Клаву і відзначав для себе, що її доля дивно схожа на мою. Я теж нічого не крав. Проявив слабкість і отримав термін ні за що.

— Знаєш, наші долі дивно схожі. Мене теж використали. Я не знайшов у собі сил, щоб відбитися від Бизюка.

— Ось чому я боюся незнайомих людей. Не знаєш, що у них в голові.

— Я все більше починаю переконуватися, що за своє щастя треба боротися. Іноді з кулаками.

— Щоб не сталося, ми повинні допомагати один одному, — каже вона.

— Нам треба бути разом. Назавжди!

Клава зробилася серйозною, якою я раніше ніколи не бачив. Повторила за мною:

— Назавжди!

20.03.1952 рік

В досягненні нових успіхів комуністичного будівництва велика роль належить радянським жінкам — гарячим патріотками соціалістичної Батьківщини. Звільнені від пут політичного і економічного гніту капіталізму, славні дочки радянського народу розгорнули свої творчі здібності, стали активною творчою силою соціалістичного суспільства.

Газета «Правда» від 8 березня 1952 року