— Весело? — спитався М-Бот.
— Не дуже.
Та я однаково зробила для Ріка невеличке коло з увімкненим записом діагностики. Коли ми закінчили обліт, хлопець підняв великі пальці, закинув на плече рюкзак і попростував додому. Йому треба було у Вогненну — занести позичене ізоляційне обладнання.
Мені зовсім не хотілося приземлятися. Після стількох зусиль хотілося політати на М-Боті ще трохи. Тому я взялася за важіль контролю висоти. Підлаштовуючи позицію підйомного кільця, сфера керування смикатиме кораблем, але якщо я хочу швидкого підйому, доведеться з цим змиритися.
Потягнула важіль на себе, і ми шугнули в небо.
Я не сподівалася, що система підйому працюватиме аж настільки добре. Ми мчали вгору, і я відчула, як мене притиснуло силою перевантаження. Побачивши швидкість підйому, я дещо відпустила важіль. Таке перевантаження...
...мало б вбити мене.
Я відчувала прискорення, але і близько не так, як мала б. Понад три джі я не витримала б, однак розуміла, що в ту мить на мене діяла значно більша сила.
— Що ти робиш? — запитала я в М-Бота.
— Уточніть запитання. Наразі діють понад сто сімдесят напівавтономних процесів, які...
— Перевантаження, — сказала я, дивлячись, як страшенно швидко віддаляємося ми від землі. — Я мала б уже знепритомніти.
— А, це. Так. Мої гравітаційні конденсатори здатні поглинати шістдесят відсотків сили перевантаження і витримувати до сотні земних стандартів. Я ж казав вам, ваші кораблі мають примітивну систему оснащення для життєзабезпечення пілота.
Я зовсім відпустила важіль набору висоти, і корабель припинив підйом.
— Бажаєте активувати обертову систему стабілізації для полегшення сили перевантаження? — спитав М-Бот.
— Це коли крісло обертається? — запитала я, згадавши, що розповідав мені про М-Бота Рік.
Люди не витримують перевантаження, спрямованого в деяких напрямках. Скажімо, нам важче зносити силу, яка діє згори донизу, бо вона переганяє всю кров до ніг. М-Бот же вмів компенсувати це навантаження поворотом крісла, щоб сила діяла на мене спереду, і я переносила її легше.
— Не треба, — додала я. — Хай-но я краще звикну до того, як ти літаєш.
— Як скажете, — відповів зореліт.
Дуже скоро ми злетіли на сто тисяч футів — найвищу висоту, на яку за звичайних обставин піднімалися сонівські винищувачі. Я потягнулася до важеля, щоб сповільнити підйом, але в останню мить завагалася. Чому не піднятися б вище? Я ж завжди про це мріяла. Тим паче хто мене зупинить?
Я продовжила підйом, доки датчик висоти не показав п’ятсот тисяч футів. Там я нарешті й зупинилася насолодитися краєвидом. Так високо ще ніколи не бувала. Гірські вершини піді мною скидалися на зім’яті паперові кульки. Чітко і ясно мені було видно навіть вигин планети. Здавалося, варто лиш зіп’ятися навшпиньки, і я побачу всенький Детрит.
Я досі перебувала на половині шляху до поясу уламків, який, як відомо, оточував планету по низькій орбіті на висоті приблизно мільйон футів. Та навіть звідсіля мені було видно його набагато краще. Те, що з поверхні здавалося невиразним плетивом цяток, тут було велетенським масивом металу, осяяного світлом, джерела якого я не могла визначити.
Дивлячись на все це і розуміючи, що до поясу мені ще понад добру сотню кілометрів, я нарешті осягнула його справжні масштаби. Ті крихітні крапочки виявилися величезними брилами металу, які опустилися сюди після минулотижневої битви.
Це було так грандіозно, що в мене відвисла щелепа поки я спостерігала за численними шарами металу, що поволі обертаючись, пролітали незбагненними орбітами. Від більшості шматків я бачила лише тіні, що, крутячись, шар за шаром ковзали один по одному.
— Бажаєте підлетіти ближче? — запитав М-Бот.
— Боюся. Кажуть, ті уламки можуть нас збити.
— Ну, то — явно залишки напівавтономної системи захисту, — відказав він. — А тіні позаду — рештки зовнішніх житлових платформ, упереміш із понівеченими верфами та залишками ремонтних дронів.
Спостерігаючи рух угорі я намагалася уявити собі час, коли вся ця машинерія працювала, була корисною, обжитою. Цілий світ над світом.
— Так, деякі з тих захисних платформ досі функціонують, — продовжив М-Бот. — Навіть мені буде складно їх оминути. Зверніть увагу на астероїди, які я виділив на проєкції вгорі кабіни. Шлакові формування на поверхні вказують на їхнє початкове призначення. Деякі стратегії підкорення планет передбачають перехоплення космічних тіл і бомбардування ними поверхні. Таким чином можна досягнути різноманітних цілей — від зруйнування окремо взятого міста до винищення цілого виду.