Ми спостерігали, як зелене світіння розповзається все далі. Нарешті воно згасло.
Кобб продовжував ганяти нас, допоки я не перестала відчувати власне тіло і почала відверто гальмувати. Однак він не зупинявся, прагнучи загнати нам на підкірку необхідність завжди пильнувати бомбардувальник, якими б утомленими ми не були.
Виконуючи останній заліт, я відчувала таку ненависть до Кобба, якої в мене ще не бувало ні до кого. Я ненавиділа його навіть більше, ніж адміралку.
Бомбу не зупинили і цього разу. Я на автоматі полетіла займати місце в строю, готуючись до чергового зальоту, та голограма моя вимкнулась. Я аж закліпала від такого несподіваного повернення в реальність. Усі навколо знімали шоломи і вставали, потягуючись. Я навіть не знала, котра зараз година.
— Кобб, це мені здалося, чи я упізнав останній бій? — встаючи, запитав Артуро. — Це була битва при Трахерто?
— З деякими модифікаціями, — підтвердив Кобб.
Трахерто, подумала я. Цей бій стався п’ять років тому, й тоді ми мало не втратили «Альту». Загін креллів підібрався майже впритул і знищив менші зенітки. Пощастило, що кілька наших розвідників устигли збити бомбу, доки вона не підібралася достатньо близько до бази.
— То наші симуляції побудовані на реальних історичних боях? — ошелешено перепитала я.
— Ну аякже, — сказав Кобб. — Чи думаєте, у мене є час моделювати їх самостійно?
Щось у його словах мене приголомшило, але я настільки втомилася, що не могла до ладу зрозуміти що саме. Я виповзла з кабіни, кинула шолом на крісло і потягнулася. Страшенно хотілося їсти, але в мене нічого з собою не було — свіжа партія щурятини коптилася в печері.
На мене очікувала довга, голодна мандрівка додому. Я підняла рюкзак, закинула його на плече і почвалала на вихід.
У коридорі мене перехопила Веремія і кивнула головою на крило гуртожитку. З її виразу я одразу розуміла, в чім річ. Посилаючись на втому, дівчата планували забрати вечерю в кімнату...
Я похитала головою. Витівка не вартувала ризику спровокувати адміралку.
Піднявши кулак, Веремія шепнула:
— Поганці.
Знайшовши сили на усмішку, я також підняла кулак, і на тому ми розпрощалися.
Відтак я подибала далі до виходу. У решті аудиторій було вже темно — у всіх, крім одної, де іншій групі курсантів продовжувала читати нотації інструкторка.
— Найкращі пілоти здатні вивести корабель з неконтрольованого падіння, — відлунював у порожньому коридорі її голос. — Вашою першою реакцією може бути бажання катапультуватися, але справжній герой зробить усе від нього залежне задля збереження підйомного кільця. Істинний нескорений піклується про захист інших, а не себе.
Це було прямо протилежне тому, чого навчав нас Кобб.
Ідучи через сад до воріт бази, я помітила, що лампочка на моєму передавачу блимає. Це зі мною хотів поговорити М-Бот. Нещодавно після тривалих умовлянь мені таки вдалося переконати його не врізатися в мою лінію зв’язку під час занять. Попри всі його запевнення, мені однаково здавалося, що нас можуть почути.
— Привіт, — сказала я у передавач. — Скучив?
— Я не вмію скучати.
Помовчавши, він додав:
— Але хочу нагадати вам, що моя швидкість мислення в тисячу разів перевищує людську, через що ваші дванадцять годин тягнуться для мене довго. Страшенно довго.
Я усміхнулася.
— Нескінченно довго, — додав він.
— Що скажеш про сьогоднішнє тренування?
— Я занотував усе для детального аналізу, — відказав він.
Вечорами ми з М-Ботом розбирали всі мої помилки. Його програмне забезпечення надавало чудовий аналіз моїх польотів. І хоч коментарі робота часом бували далеко не улесливі, робота над помилками неабияк допомагала мені покращувати свої вміння, і я справді відчувала, що з кожним разом літаю краще.
Більше в повітря ми не підіймалися. Рік зняв з корабля гравітаційні конденсатори та щити, щоб проаналізувати і замалювати їхні схеми. Неспроможна допомогти йому з цією роботою, я зовсім не заперечувала — однаково була з головою зайнята тренуваннями.
— Вам конче необхідна допомога в роботі з бомбардувальниками, — сказав мені М-Бот. — Сьогодні ви сімнадцять разів або загинули самі, або ж знищили місто, тоді як успіхом увінчалося тільки два бої.
— Дякую, що нагадав.