— Тря-я-я-ясця, — прошепотіла я.
— Класно, еге ж? — мовив М-Бот. — Я набагато кращий за ті інші кораблі, на які ви марнуєте свій час.
— Ми можемо розганятися швидше?
— Не з одним двигуном. Однак у мене під крилами є слоти для двох менших, тож це цілком можливо.
Ми розганялися трохи повільніше, ніж «Поко» — що було цілком логічно, з огляду на те, що М-Бот був важчий ще й летів на такому ж двигуні. А от набравши швидкості, я нарешті відчула різницю. Ми мчали, швидко набираючи маґ-6, маґ-7, маґ-8... Трясця, «Поко» уже на шматки розвалився б, та М-Бот дійшов до маґ-10, а я того навіть не відчула. Летіла наче на маґ-1.
Спробувала поманеврувати на швидкості, й управління виявилось напрочуд чутливе. Знадобилося трохи часу навчитися не перегинати на поворотах, але я швидко призвичаїлася. Пригальмувавши до нормальної бойової швидкості, я потренувала крени і розвороти.
Усе виходило настільки невимушено, що я розігналася до маґ-3 і спробувала деякі складні маневри. Виверти, штопори, петлі з виходом на прискоренні — усе було чудово. Навіть бездоганно.
Треба буде якось прокатати Ріка. Або Йорґена. Я заборгувала йому за допомогу з транспортуванням двигуна. Звичайно, спершу він бурчатиме, що я тягну його в пустелю до своєї печери — власне, Йорґен тільки й знав, що бурчати на все на світі, — зате йому точно сподобається політати на М-Боті. Звільнитися від усіх обмежень та очікувань інших, і...
І... чому я знову про нього думаю? Я струснула головою, зосереджуючи увагу на польоті.
— Уяви тільки, як чудово ти битимешся, — сказала я М-Боту.
— Ви обіцяли.
— Я обіцяла, що ми не вступатимемо в бій сьогодні, — мовила я. — А от не пробувати змінити твоєї думки — ні. Чого ти боїшся?
— Я не боюся, а виконую наказ. Та й що такого доброго в бою? У мене однаково немає гармат.
— А вони тобі й не потрібні. У тебе справні ІМІ й гарпун. З твоєю маневреністю нищити креллів можна вже самими ними. Ми відбиратимемо їхні тіні, поки вони ганятимуться за нашою! Це буде неймовірно!
— Дзиґо, — сказав він, — мені наказано триматись якнайдалі від бою.
— Ми придумаємо, як обійти той наказ, не хвилюйся.
— Е-е-е... — Звучав він зовсім не переконано. — Може... Може, я запропоную вам дещо, що задовольнить вашу дивну людську тягу до бою? Бажаєте адреналіну? Можу спроєктувати вам битву.
— Як на симуляторі?
— Приблизно! Я можу спроєктувати голограму доповненої реальності просто на скло кабіни, що створить ілюзію справжнього бою. Так ви задовольните своє бажання швидше вбитися, а мені не доведеться порушувати наказу!
— Гм, — зацікавлено гмикнула я. Так принаймні я зможу потренуватися з його управлінням в умовах бою. — Згода.
— Піднімайтеся на одинадцять тисяч футів, і я запущу запис Битви за «Альту».
— Але я повернула чип Коббу.
— Я зробив копію. — Повагавшись, М-Бот додав: — Чи не варто було? Я просто подумав, може...
— Ні, ні, все добре. А іншої битви ти не можеш симулювати?
— Це єдиний запис, для якого в мене є підхожі 3D-скани. Чи це буде проблематично? Ой, точно: ваш батько! Це ж у тій битві він зрадив своїх, через що ви страждаєте від емоційної нестабільності, намагаючись збагнути мотиви, які ним керували! Вибачте.
— Все гаразд.
— Замість того я міг би...
— Кажу тобі, все гаразд, — мовила я, на маневрових двигунах піднімаючись на задану висоту. — Починай симуляцію.
— Як скажете. Тільки не треба сердитися, ніби я вас чимось образив.
Наступної миті я опинилася в епіцентрі бою.
На вигляд це було, ніби симуляція на тренажері, тільки я сиділа у справжньому зорельоті. Усі голографічні об’єкти світилися і були дещо прозорими, мовби мене оточували привиди. Зроблено це було для того, щоб я могла відрізняти реальний світ від віртуального і не влетіла ненароком у скелю чи іншу перешкоду.
М-Бот хоч і казав, що проєкція відбувається на скло кабіни, але все навколо здавалося об’ємним. Бій був напрочуд реалістичним, надто коли я приєдналась до нього. М-Бот постарався навіть зімітувати в кабіні звуки кораблів, що пролітали повз нас.
— Я можу симулювати гармати, — сказав він, — хоч насправді їх у мене нема.
Я усміхнулася і пристала до двох сонівських винищувачів. Коли пірнула, цілячись у крелла, якому збили щит, М-Бот підкоригував симуляцію, і моя ціль вибухнула в яскравому спалаху.
— Так, а як активувати датчики наближення? — спитала я.
— Я можу їх ввімкнути. Готово.
— Дуже зручно. А які ще функції ти вмикаєш голосовими командами?
— Я маю доступ до систем зв’язку і стелс-функцій, а ще можу замість вас перезаряджати щит. Однак за галактичним законом мені закритий доступ до двигунів і зброї, включно з ІМІ. Я не маю підключення до цих систем і можу лише збирати інформацію для діагностики.