Він замовк.
Я раділа, що ніхто не бачить, яка я червона. Судячи зі столів і перевернутих тарілок, я, здається, врізалася в їдальню. Мене мало б відкинути силою удару, та крісло моє могло лише вібрувати, передаючи рух корабля, і всіх відчуттів польоту не відтворювало.
— Мої вітання, кадети, щонайменше половина з вас загинули, — сказав Кобб. — Що думаєте, командире?
— Сер, я не очікував, що вони настільки пропащі.
— Ми не пропащі, — заперечила я, — а... завзяті.
— А ще трохи знервовані, — додала Кіммалін.
— Говори за себе, — почула я в навушнику дівочий голос. Як її там звуть? Гудія, дівчина в широкій куртці й з хвостиком на потилиці, іржала як навіжена. — Бідний мій шлунок, мене зараз знудить. Можна ще раз?
— Ще раз? — перепитала Кіммалін.
— Кльово ж було!
— Ти ж сама сказала, що тебе зараз знудить!
— У позитивному сенсі.
— Як це — знудити у позитивному сенсі?
— Увага! — урвав їх Кобб.
Картинка переді мною закрутилася, і наступної миті наші винищувачі знову стояли вишикувані на злітному майданчику: симуляцію перезапустили.
— Як і всі новачки, ви ще не призвичаїлися до чутливості ваших винищувачів. Завдяки підйомному кільцю і прискорювачу можна виконувати високоточні маневри. Це вам знадобиться, коли навчитеся користуватися світловими гарпунами. Щоправда, ціна за таку маневреність може бути висока. Розбитися на винищувачі дуже легко, тому сьогодні ми вивчимо три основні речі: як злітати, сідати і не вбитися, виконуючи це. Всім ясно?
— Так, сер! — відповіли ми хором.
— Також ви навчитеся керувати передавачем. За це відповідає ряд синіх кнопок угорі панелі. Вам доведеться навчитися відкривати лінію для всієї ескадрильї й окремо для свого напарника. До інших кнопок перейдемо пізніше. Не хочу, щоб ви зараз відволікалися. Тільки зорям відомо, чого ще ви можете натворити, окрім того, що тільки-но показали, але такого задоволення я вам не влаштую!
— Так, сер! — повторили ми всі, як стадо овечок.
Наступні три години ми тільки те й робили, що злітали і приземлялися.
Я почувалась розчарованою, бо вважала, що заслуговую на більше. Я ж бо стільки вчилася і так багато тренувалася — щоправда, у своїй уяві. Мені здавалося, я все це й так знаю.
Але виявилось, нічого я не тямила. Це довела аварія одразу ж на зльоті. А подальші провали тільки поглибили розчарування.
Єдиним способом здолати це була практика, тому я цілковито віддалася інструкціям. Угору-вниз, угору-вниз. І так по колу. Виконуючи вправи, я зціпила зуби, налаштована більше не розбиватися.
Врешті нам таки вдалося п’ять разів злетіти і сісти без пригод. Коли Кобб віддав наказ, я злетіла, піднялася до точки, на якій мій висотомір показав п’ятірку, і зависла там. Напружено видихнувши, відкинулася на спинку крісла, поки решта кадетів вишиковувалися навколо мене.
Принда злетів вище за всіх, перевернувся в повітрі й лише тоді приєднався до ряду. Хвастун.
— Командире, оголосіть переклик і отримайте вербальне підтвердження від кожного пілота, — скомандував Кобб. — Так робиться перед кожним вильотом, щоб переконатися, що ні в кого немає технічних проблем. Якщо ж у вас є бодай підозра на несправності, одразу повідомляйте свого командира. Вилетівши на бій свідомі того, що з вашим винищувачем не все гаразд, ви несете особисту відповідальність за будь-які ушкодження.
— Сер, — звернувся до нього по передавачу Бім, — це правда, що розбивши справжній винищувач під час навчання, ми не випустимося з академії?
— Як правило, — відказав Кобб, — якщо кадет розбиває винищувач, це стається внаслідок його недбальства, яке вказує на те, що йому не можна довіряти техніку.
— А якщо катапультуватися? — спитав Бім. — Я чув, що кадети проходять навчання в реальних бойових умовах. Якщо мене зіб’ють і я встигну катапультуватися, чи означатиме це, що моє навчання скінчено?
Кобб замислився на секунду, відтак промовив:
— Чіткого правила тут немає.
— Але так велить традиція, еге ж? — продовжив Бім. — Якщо кадет катапультується, покинувши зореліт, його позбавляють права літати.
— Так визначають боягузів, — вклинилася Гудія. — Для чого академії курсанти, які тільки й чекають, щоб катапультуватися?
Я відчула приплив адреналіну — як завжди, коли чула слово «боягуз». Проте цього разу воно було сказане не в мій бік. Хай так триватиме і надалі. Бо я ніколи й нізащо не катапультуюся.
— Справжні пілоти, найкращі з найкращих, — озвався один з Приндових друзяк, — здатні довести винищувач до придатного для посадки місця. Підйомне кільце — настільки цінний механізм, що пілоти зобов’язані берегти його, адже гріш ціна пілоту, який...