— ІМІ, — проказав Кобб, — або ж Інвертований магеланівський імпульс. Він миттєво вимикає щит іншого зорельота, включно — на жаль — з вашим. Дальність його дії надзвичайно мала, тому, щоб активувати його, доведеться наблизитися до крелла майже впритул. Щоб збивати креллів, не достатньо лупити по них з гармати. Головне — бути маневренішими, діяти згуртовано і мислити на випередження. Крелли — індивідуалісти і майже ніколи не діють командно. Натомість ви літатимете попарно і застосовуватимете ІМІ, щоб ваш напарник міг завдати чіткого удару противнику. Але не забувайте, що активація ІМІ залишить вас без захисту до повного перезаряджання щита.
Десь поблизу зблиснув спалах, і ФМ лайнулася.
— Вибач! — промовила з сильним акцентом Рання. — Вибач, вибач!
Це було єдине, що я почула від неї за цілий день.
— А який третій вид озброєння? — запитав Принда.
— Світловий гарпун, — припустила я.
Про нього я читала трохи, але знову ж, за його функціонал у підручниках не згадувалось.
— То ти, Дзиґо, чула щось про них, — сказав Кобб. — Я так і думав. Тоді покажи нам його в роботі.
— Добре. Але чому я?
— За принципом роботи це наче великий світловий трос. Мені чомусь здається, ти вмієш з ним вправлятися.
Звідки він знає? Звісно, мій трос був завжди зі мною — треба ж було мені якось вибиратися з печери і спускатися в неї, — але я думала, під рукавом комбінезона його не видно.
— Великий палець і мізинець, — мовив Кобб, — кнопки з обох боків сфери.
Ну добре. Чому б ні? Я натиснула на штурвал, вилетіла з шеренги в напрямку до креллівських винищувачів і обрала одного з них собі за мішень. Дроти з його хвоста звисали донизу. Як і всі зорельоти, він мав підйомне кільце стандартного діаметра: два метри. Воно легенько світилося синім.
Зблизька корабель здавався навіть ще зловіснішим. Він справляв враження певної недовершеності, недобудованості. Імовірно, так було задумано, щоб із хвоста його звисали дроти — просто конструкція чужинська. Корабель не був недобудований, просто його створили істоти, котрі мислять не як люди.
Затамувавши подих, я натиснула на кнопки, про які сказав Кобб. З носа мого винищувала вилетів яскраво-червоний світловий трос, який причепився до креллівського корабля. Кобб не збрехав: діяла ця зброя зовсім як світловий трос, тільки була більша і вистрілювала з винищувача, а не браслета.
Ого, подумала я.
— Світловий гарпун, — промовив Кобб. — Ви могли бачити його зменшену, ручну версію в пілотів. Колись такими штуками користувалися інженери старого флоту. Ними вони чіплялися за стінки, коли працювали в нульовій гравітації. У Дзиґи звідкись є такий прилад, але я вирішив не казати про це начальству.
— Дяк...
— Найкращою подякою буде слухати мене з закритим ротом, — перебив мене Кобб. — Світловий гарпун діє ніби енергетичне ласо, чіпляючись за об’єкт, у який ви ним стріляєте. Ним можна чіплятися за ворожі кораблі й навіть за землю.
— Землю? — перепитав Артуро. — Це щоб розбитися швидше?
— Ні, — заперечив Кобб.
Небо над нами розверзалося, і, охнувши, я подивилася вгору — на зливу уламків, що посипалися на нас вогненними кулями. Від тертя в атмосфері перегрітий метал та інший мотлох перетворився на справжні падучі зірки.
Я хутко розвернула корабель, натиснула на штурвал і шмигнула назад у шеренгу. За кілька миттєвостей уламки вже падали навколо нас, деякі шматки горіли особливо яскраво. Усі вони летіли з різною швидкістю, і я побачила, що всередині деяких світяться підйомні кільця, які дещо гальмують падіння.
Кілька шматків влучили в креллівські кораблі, розтрощивши їх на друзки.
— Крелли атакують переважно під час уламкопаду, — сказав Кобб. — У них немає світлових гарпунів, і хоч їхні кораблі маневреніші за наші, сонівський винищувач, з хорошим пілотом за штурвалом, здатен дати їм фору. Нерідко вам доведеться вступати в бій серед падучих уламків. І тут головним вашим інструментом стає світловий гарпун. Через це весь наступний місяць ми тренуватимемося вправлятися з ним. Стріляти з гармати може кожен бовдур — аби пальці були на місці. Однак літати серед уламків і використовувати їх на власну користь під силу лише справжньому пілоту-винищувачу. Я бачив, як такими гарпунами аси кидали креллів один на одного, розбивали їх об уламки і навіть витягували партнерів із небезпеки. Чіпляючись до великих брил, можна виконувати різкі розвороти. Шматки брухту можна кидати у ворога, розбиваючи ними його щит і знищуючи його самого. Що небезпечніший бій, то більше переваг у вправного пілота. А такими, після нашого курсу, станете й ви.