Выбрать главу

— Ну нарешті, — промовив Йорґен, коли ми приєдналися до решти загону. — Зорі всевидючі, про що ви тільки думали?

Я не відповіла, мовчки перераховуючи свою команду. Сім кораблів, включно з моїм. Усі вціліли. Ми були впрілі, побиті та зморені. До загону «Бистрина», з яким ми мали повертатися на базу, всі летіли мовчки, радіючи, що хоча б залишилися живі.

Боягузка.

Неддів голос продовжував відлунювати мені в голові, відволікаючи ще більше, ніж жар від сенсорів у моєму шоломі та думки про скажені місця, серед яких ми допіру ширяли. Невже я направду чула голоси у голові?

Я не боягузка. Часом не маєш іншого вибору, крім як відступити. Увесь сонівський флот вийшов з того бою. Тож те, що я переконала Недда рятувати себе, не робило мене меншою войовницею. Чи таки робило?

Коли ми зайшли на посадку на базі, почало темніти. Смертельно зморена, я стягнула шолом і вилізла з кабіни. Біля підніжжя драбини на мене вже чекав Йорґен.

— Я досі не почув від тебе відповіді, — випалив він. — Дорогою назад я тебе не чіпав, бо розумію твій стан, але тобі однаково доведеться пояснити все. — Він схопив мене за лікоть і міцно стиснув. — Своїми вибриками ти мало не вбила Недда.

Я зітхнула і мовчки зиркнула на його руку. Він обережно відпустив мене.

— Але питання не закрито, — сказав хлопець. — Це був божевільний вибрик, навіть для тебе. Я не вірю, що ти...

— Я стомилася так само сильно, як полюбляю бути найприбацанішою серед вас, Приндо. Давай іншим разом. — Я кивнула на Неддів корабель, що виднівся супроти присмеркового неба. — Він перший полетів туди, а я кинулася за ним. Чи краще було б відпустити його самого?

— Недд? — не повірив Йорґен. — Він занадто розсудливий для такої дурості.

— Може, це ви всі так звикли вважати. Все, що я знаю, це те, що там було два наших «Зіґо» зі «Шторму». За ними погналися крелли, і Недд хотів допомогти.

— Зі «Шторму»? — перепитав Йорґен.

— Так. А що?

Йорґен затнувся і рушив до Неддового корабля. Я пішла за ним, заледве волочачи ноги і відчуваючи дивний біль у голові — немовби очі зсередини кололо безліч дрібних голочок. У кабіні Недда не було, не знайшли ми його й серед інших кадетів, котрі рушили у роздягальні зняти з себе гермокостюми. Тепер, коли потрясіння від пережитого почало відпускати, вони вже сміялися.

Йорґен вийшов на стежку між злітних майданчиків, я, нічого не розуміючи, — за ним, аж доки ми не зупинилися перед рядом «Зіґо» з емблемами загону «Шторм». Вони повернулися на базу раніше за нас, тож їхні пілоти встигли піти, і тепер навколо зорельотів поралися техніки.

На пустому місці в ряді винищувачів на колінах стояв Недд.

— Що? — запитала я в Йорґена.

— Його брати, Дзиґо. Вони завжди літають у парі: «Шторм» шість і «Шторм» сім.

Пілоти, за якими ми летіли. Ті, які — зараз мені це було вже очевидно — загинули в тих чорних тунелях.

27

Наступного дня Недд не явився на заняття. Іншого — теж. Як і весь подальший тиждень.

Кобб не давав нам розслабитися, змушуючи тренувати переслідування. Ми ширяли, кружляли й загарпунювали одне одного, як справжні пілоти. Однак у моменти відпочинку між вправами в голові мені лунав Неддів голос: «Боягузка».

Вкотре я згадала це слово, сидячи в кабіні симулятора під час однієї з вправ. Відмовившись від переслідування, я змусила Недда покинути рідних братів. Хіба зробив би щось подібне хтось із легендарних героїв?

— Згідно з даними аналізу, якщо ви продовжили б переслідування ще на сім секунд, то загинули б унаслідок зіткнення станції з землею або подальшого вибуху, — сказав М-Бот, поки я проходила вправу.

— А ти не міг зламати канал і зв’язатися з Неддовими братами? — прошепотіла до нього я, боячись, що мене можуть почути.

— Так, імовірно, я міг би це зробити.

— Варто було продумати таку можливість. Якби ми координували свої дії з ними, можливо, нам вдалося б їх врятувати.

— І як ви потім пояснювали б злам системи зв’язку СОНу?

Я не відповіла, бо була зайнята маневрами в бою з голографічними креллами. Була б я справжньою патріоткою, давно б уже передала корабель керівництву. Але патріоткою я не була. СОН зрадив і вбив мого батька, а тоді оббрехав його ім’я. За це я їх ненавиділа... Проте попри ненависть сама прийшла до них, щоб стати льотчицею.