Україна нарешті почала здобувати незалежність. По-справжньому.
9 грудня силовики перейшли в наступ. Об 11:30 міліція закрила найближчі до Євромайдану станції метро — «Театральну», «Хрещатик» і «Майдан Незалежності» — нібито через мінування та загрозу вибуху (метро не працювало протягом усього дня). Водночас загони внутрішніх військ оточили урядовий квартал і центральну площу. У другій половині дня навпроти мітингувальників установили водомети, підігнали пожежні машини, міліцейські «автозаки» — влада демонстративно готувалася до штурму та чергового силового розгону.
О 13:00 між правоохоронцями та мітингувальниками стали священики. Разом із ними, спинами до силовиків, вишикувалася молодь, утворивши живий кордон для захисту бійців внутрішніх військ і «Беркуту» від провокацій. О 14:30 на Євромайдан вийшли посли країн Європейського Союзу, сподіваючись, що їхня присутність убезпечить демонстрантів від агресивних дій із боку влади.
Усе марно.
Із настанням темряви — приблизно о 16:30 — спецпризначенці разом із «тітушками» атакували блокпости Євромайдану в урядовому кварталі. Почалось руйнування барикад. Сутички тривали до 4 години ранку 10 грудня. У підсумку проурядові сили та «тітушки»-найманці спромоглися зруйнувати всі барикади, зведені проєвропейськими активістами протягом 8 грудня. Євромайдан відтіснили назад до Майдану Незалежності та вулиці Хрещатик.
Уночі з 10 на 11 грудня «Беркут» удруге посунув на Майдан. Найбільш прикро те, що спробу остаточного зачищення Євромайдану зреалізовано відразу після бесіди Віктора Януковича із представницею Європейського Союзу Кетрин Ештон і помічником держсекретаря США Вікторією Нуланд, під час якої президент України запевнив, що «влада діятиме винятково в рамках закону та ніколи не вживатиме сили проти мирних зібрань».
Цього разу на Майдані залишилося значно більше людей, ніж уночі з 29 на 30 листопада. Та й самі «майданівці» приготувалися до спротиву.
Силовики розгорнули наступ о першій годині ночі: атакували мітингувальників із боку вулиці Інститутської та Європейської площі. Здіймаючи тривогу, закалатали дзвони Михайлівського собору. Наступ транслювали через Інтернет; на сцені Майдану звучали заклики до киян прийти на допомогу — виступали співачка Руслана Лижичко, Віталій Кличко, лідер гурту «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук, унаслідок чого тисячі піднятих по тривозі киян приїхали чи прийшли пішки. «Беркут» і внутрішні війська дотиснули мітингувальників до Майдану Незалежності, але далі просунутися не змогли. До ранку Євромайдан відстояли, а об 11:00 нападники покинули Хрещатик, повернувшись на вихідні позиції.
11 грудня 2013-го Віктор Янукович збагнув, що без застосування вогнепальної зброї придушити масові протести на Євромайдані йому не вдасться.
Влада не бажала йти на поступки, продовжуючи ігнорувати основні вимоги Майдану.
29 грудня 2013-го активісти Євромайдану організували мирний автопробіг до представників влади з метою нагадати їм про вимоги, висунуті опозицією. Першим, до кого завітали мітингувальники, був Віктор Янукович. В автопробігу взяла участь величезна кількість автомобілістів, велосипедистів і навіть людей без транспортних засобів, яких брали до себе власники автомобілів, — автоколона, що вирушила до президентської резиденції в Межигір’ї, розтягнулась на кілька кілометрів. Серед пікетувальників знаходилися лідери опозиції — Віталій Кличко, Арсеній Яценюк та Олег Тягнибок.
Доїхати до дачі президента активістам не вдалося. За 300 метрів перед будинком Януковича дорогу перегородили стіною з автобусів і солдатів внутрішніх військ. Проте мітингувальники агресії не виявляли: акція пройшла мирно.
Після завершення акції під Межигір’ям автомобілісти організовано рушили до будинку Віктора Медведчука. Учасники автопробігу назвали Медведчука «ляльководом» через переконання, що саме він — призвідник кривавих подій на Євромайдані 30 листопада, 1 та 11 грудня, а також жорстокого побиття журналістки Тетяни Чорновол. Люди вишикувалися вздовж паркану, стукали по ньому, а також написали фарбою гасло «Палаци — дітям!».
Віктор Медведчук до активістів не вийшов, зате пізніше в інтерв’ю заявив: «Ані залякати, ані зупинити мене не вийде… Я і рух „Український вибір“ будемо активно, всіма законними способами боротися за наші православно-слов’янські цінності, за дружбу й економічне співробітництво з Росією». Після того додав: «Їм (опозиційним лідерам) хочеться воювати? Я воювати вмію. У нас достатньо сил і можливостей, щоб відстояти наші погляди і переконання».