Хіло відкинув голову назад та похмуро задивився на гілки вишневого дерева. Шае нахилилася вперед і сильно ляснула по зовнішньому боку його долоні, щоб напевно привернути увагу до себе.
— А найбільше важить те, що саме Рада — урядовий орган, який має справу з еспенцями та всіма іншими державами й закордонними компаніями. Якщо ігнорувати Раду, якщо створити враження, що вона — беззуба та нездатна підтримувати порядок, що тоді спинить іноземців від рішення, що їм теж більше необов’язково відкрито мати справу з урядом? Що завадить їм звернутися напряму до клану — того самого, який накопичує нефрит та виробляє «сяйво» за спинами інших? І це, до речі, не ми.
— Переконала, — пробурчав Хіло. — Я зустрінуся з головою Сонем та Князівською Радою. І що я маю їм сказати?
— Це залежить від того, що нам потрібно, аби виграти війну.
Хіло сумовито вдихнув, знову видихнув. Перемога не буде для нього справжньою, якщо Айт і Ґоньт не годуватимуть черву, а від їхнього клану не лишаться самі руїни, але варто було визнати, що досяжніша мета — перемогти в боротьбі за спірні райони й достатньо підірвати ділові позиції «горян», щоб вони більше не зазіхали на Безгірний клан.
— Якщо з нами лишаться наші Ліхтарники і до кінця року ми збережемо всі нинішні території — це покращить наші позиції, — задумливо промовив він. — Цього року випускний клас в академії чисельніший та сильніший, ніж випуск «горян» із В’є Лонь. Навесні у нас буде вже доста Пальців, аби заповнити проріхи, — він прикусив щоку й додав уже не таким оптимістичним тоном: — Але наразі наші справи можуть і погіршитись. «Горяни» знають, що в нас і як. Вони проллють чимало крові, намагаючись швидше з нами покінчити.
Шае кивнула:
— А ще вони не хочуть затягнення війни настільки, щоби встигли опублікувати результати аудиту діяльності НАК і запровадити реформу. Навіть якщо неможливо нічого зробити з тим нефритом, що вони вже вкрали, якщо громадськість обуриться їхніми діями, їм буде складніше втримати контроль над спірними та завойованими територіями, — Синоптикиня ковтнула води, задумливо глянула через двір та продовжила: — Рада прагне звести вас із Айт в одній кімнаті, аби розпочати перемовини. Можна їм це дозволити. Покажемо їм, що ми відкриті до переговорів. Це втихомирить Ліхтарників, утримає їх на нашому боці й завадить еспенцям діяти, якщо вони вважатимуть, що ми можемо дійти до мирного рішення. Що довше ми зволікаємо, то кращими ставатимуть наші переговорні позиції. Ми зможемо скористатися Радою, щоб отримати передишку до весни.
Стовп зітхнув.
— Оті всі штуки — Рада, НАК, еспенці, вся ця політика… Це все не моє. Я на таке ніколи уваги не звертав.
— А тепер доведеться, — твердо промовила Шае, та в очах її промайнув натяк на співчуття. — Мої можливості як Синоптикині обмежені. Ти — наш Стовп. На вулицях ми можемо перемогти в кожній битві, та все одно втратимо клан, якщо ти не зрозумієш, що війна — це набагато складніше, ніж тобі здається. Цієї миті Айт випереджає нас на голову. Вона місяцями, а то й роками працювала, щоб отримати перевагу над нами за межами міста: запровадила виробництво «сяйва» за кордоном, надурила НАК, накопичувала нефрит… Жодному зеленокостому клану раніше таке навіть на думку не спадало. Або ми зможемо сягнути того ж рівня й перемогти Айт на її території, або ж ми просто не виживемо, не кажучи вже про те, аби знищити «горян», — її голос сповнився холодної мстивості: — Не здолати, а знищити.
Хіло тарабанив пальцями по металевому бильцю стільця, уважно роздивляючись сестру. І нарешті промовив:
— Я не буду більше кидати тобі в обличчя згадки про минуле, обіцяю, тільки скажи мені: хто розірвав ваші стосунки — ти чи Джеральд?
Шае випросталась і витріщилась на нього:
— А це як стосується нинішньої розмови?
Він усміхнувся з невимушеністю, якої вже багато днів не відчував:
— Та просто цікаво.
— Переважно то було спільне рішення, — Шае насупилась і тихенько уточнила: — Але це він пішов.
Хіло підвівся зі стільця. Тіло озвалося болем та ниттям у багатьох місцях, але усмішка його вуста не полишила:
— А, до нього таки дійшло.
Вона скоса кинула на нього дуже недобрий погляд, поки він обходив стіл та ставав за спинкою її стільця.