У Хіло відібрало мову. Він стежив за тим, щоб у домі Дожу не лишилось і дрібочки нефриту й щоб ніхто з охоронців не мав на собі каміння, яке можна вкрасти. Колишній Синоптик був цілком здатний зрадити молодших Каулів, та він нізащо б не забрав нефрит у Світоча, як ніколи не зміг би перерізати своєму другові горло. Ідея про те, що Каул Сень може віддати свій нефрит, просто ніколи не спадала Хіло на думку.
— Та ви геть із глузду з’їхали, — сказав він. — Ви не уявляєте, що наробили.
— Я звільнив Дожу, — промовив дід зі злостивою посмішкою. — Він не мусить лишатися тут у полоні, терпіти це приниження. Як ви з ним поводились! Він же найкращий Синоптик усіх часів, справжній герой! А ти зірвав з нього нефрит і замкнув тут, наче звіра, — геть-чисто як зі мною вчинив. Це просто огидно.
Хіло ступив кілька непевних кроків до дідового крісла, надто розлючений, аби промовити вголос усі дідовбивчі думки. Шае стала поруч із Каулом Сенем, бажаючи захистити діда, її аура збуджено завирувала. Вона застережливо глянула на брата:
— Хіло.
Хіло зупинився за кілька кроків, стискаючи кулаки так, що аж пальці побіліли. І коли він заговорив, його голос перетворився на шепіт, повний ненависті:
— Ніхто в цій родині не може стати Стовпом після вас, правда, дідусю? Ні Лань, ні тим паче я. Ніхто не може бути Стовпом, окрім величного Світоча Кеконю. Ви на кожному кроці заважали Ланеві, сумнівалися в його рішеннях і радо посміялися б, якби дочка Айта Ю зняла нефрит з мого тіла. Ну, тоді лишайтеся в цій кімнаті, доки не помрете.
Він рвучко розвернувся й пішов, гримнувши за собою дверима. Проминув Вуня, який стояв попід сходами, і, забувши від роздратування, що той більше не Стовповий, сказав:
— Зателефонуй докторові Труву. Я хочу, щоб старого накачали заспокійливим і зняли з нього рештки нефриту. Коли Ом повернеться до тями, скажи йому, що віднині він охоронятиме дідову кімнату. Жодних телефонних дзвінків чи повідомлень — якщо Дожу спробує з ним зв’язатися, я хочу про це знати.
Вийшовши на ґанок, Хіло сів і запалив одну з останніх еспенських сигарет. Такі тепер непросто купити. Спалах насильства та злочинності перекрив потік імпортних товарів. Бізнесу взагалі кепсько велося.
Чому він повівся отак по-дурному? Чому так розм’як? А ще ця Шае, яка завжди захищала того старого збоченця. Доктор Трув казав, що Каул Сень занурюється в деменцію, що його опірність нефриту слабшає і він тепер не вповні усвідомлює свої дії, та Хіло вважав, що нині злобність дідового характеру просто вилізла назовні.
Він охопив коліна руками й відчув, як виснажливий гнів поволі заступає втома. Останні два тижні після його виступу в Залі мудрості минули важко, бо ж Безгірний клан оголосив, що перемир’я неможливе, а місто має готуватися до війни. Були в них і відчутні перемоги: оприлюднення результатів аудиту погано відбилося на репутації Айт, а голова Сонь очолив кампанію з публічного звинувачення «горян» і застосував свій вплив, тож найвагоміші для Безгірного клану Ліхтарники зберегли свою відданість, вичікуючи, що станеться далі.
А ставалося те, що Ґоньт перемагав у вуличній війні. «Горяни», схоже, вирішили, що сенсу відступати нема, Безгірний клан збереже політичні та громадські симпатії, але якщо всі їхні бійці загинуть — це вже не матиме значення. Навіть наявність власної шпигунської мережі не допомогла Хіло, він недооцінив і геніальність Ґоньта у вуличних боях, і масштаби того, як глибоко «горяни» закопалися на території «безгірників», підтримуючи вуличні банди та найманців, які повстали й підхопились атакувати клан просто в його районах.
З будинку вийшла Шае і стала позаду нього.
— Я знайду Дожу, — твердо промовила вона. — Ти мав рацію. Я помилилася. Зберегла йому життя, і виправити цю помилку — мій обов’язок.
— Та він давно втік, — сказав Хіло. — Зловити його ще раз буде непросто.
— Але я його дістану, — пообіцяла вона.
Ну хай спробує. Він відрядить на це завдання Тажа — і готовий побитися об заклад, що його помічник впорається першим.
— Та вже в будь-якому разі запізно, — сказав Хіло, не озираючись. Йому забракло енергії, щоб і далі злитися на сестру. — Мусимо припустити, що тепер «горяни» знатимуть усе, що знає Дожу. Вони дізнаються, які з наших ділових проєктів найцінніші, де в нас слабкі місця, скільки маємо грошей та нефриту, як довго можемо протриматись у цій війні, — він загасив сигарету.