— Це страшенно ризиковано.
— Так само, як і твоя зустріч з Айт.
Шае скривилась. Коли Хіло побачив, що йому вдалося вибити її з рівноваги, усмішка в нього поширшала, і тепер він був більше схожий сам на себе.
— Ти що — шпигував за мною? — навіть зараз йому вдавалося дивувати її та бісити отією своєю зарозумілістю. — Цаунь знову за мною тягався?
З обличчя Хіло сповзла усмішка.
— Цаунь Ю загинув. Його вбили у «Подвійному талані», коли Ґоньт зі своїми людьми захоплював ресторан.
Шае застигла. Вона силкувалася поєднати обличчя свого сусіда-красеня із сухими словами Хіло й раптом зрозуміла, що невиразний смуток, який вона відчула, — всього лише дрібка від того тягаря, що несе Хіло. Упродовж останніх тижнів він бачив смерті багатьох своїх Кулаків та Пальців.
— Нехай боги його признають, — тихо сказала вона.
Хіло сумно кивнув.
— Нікого я до тебе не приставляв, — запевнив він. — Це просто вдала здогадка, але, як бачу, правильна. Я собі помізкував, що Айт спробує зв’язатися з тобою й переконати вбити мене, — він знизав одним плечем. — І це має сенс. На її місці я так само вчинив би.
Шае приголомшили його слова.
— Але ти жодного разу й виду не подав. Тебе це взагалі не хвилювало?
Її брат реготнув:
— Ой, Шае, ну якби ти вирішила мене зрадити — то що мені з цим робити? Де ж шукати сенс життя, якщо ти не можеш довіряти навіть своїй рідні? — він, дражнячись, копнув її ногу під столом, як у дитинстві. — Якби ти відправила мою голову «горянам», то мусила б мене страх як ненавидіти. А в такому разі я був би настільки жахливим братом, що заслуговував би на ту смерть. Тож нічого з цим і не вдієш.
Отаким Хіло був у всьому — він усе сприймав максимально особисто.
Шае підвелася:
— Хочу розім’ятися — так довго сиділа, що все тіло заклякло. Тобі треба йти — чи прогуляєшся зі мною садами кілька хвилин?
— Кілька хвилин, — сказав Хіло, приєднуючись до неї.
Вень мала рацію — сади були найкрасивішим місцем маєтку Каулів, а Шае ніколи не зупинялася по-справжньому, щоб належно їх оцінити. Тьмянувате ранкове світло підсвічувало спокійний ставок та цвіт на провесні: вкриті яскраво-рожевими квітами вишні схилялися над густими кущами, всипаними дрібними білими ягідками. Хіло розчавив одну з тих ягід пальцями.
— Якщо ти правильно розіграєш свої карти, то Айт, може, тебе й відпустить, — сказав він. — Для тебе вигнання — не така вже й страшна доля. Ти й деінде можеш чим хочеш займатися, — в його голосі промайнула гіркота. — Мені спокійніше отак думати.
Шае згадала про зустріч з Айт Мадою у святилищі і те, як вона завершилась.
— Ні, — промовила вона з похмурою впевненістю, — не думаю, що так станеться.
Кілька драматичних і безжалісних кроків призвели до того, що шанс на цей варіант майбутнього вона втратила — потинялася неподалік, повизирала крізь відчинені двері й відвернулася. А тепер із подивом зрозуміла, що це її не дуже й сприкрює, хоча нині перед нею майоріла ймовірність смерті та руйнації. Ухвалюючи рішення, спочатку вона думала про себе, потім — про те, щоб ушанувати пам’ять Ланя і помститися за нього, але, зрештою, ішлося вже про щось більше. У день Повернення вона зможе сказати богам, що нарешті стала саме такою войовницею Зеленої Кістки, якою мріяла бути: тією, що прагне — хай навіть ніколи й не здобуває — небесних чеснот, але також лишається відданою своїй родині, своїй країні та айшо.
Шае спіймала себе на тому, що вони з Хіло ще ніколи не почувалися так затишно, прогулюючись у приємній тиші. Їй не хотілося порушувати цю тишу, та вона уявила собі Ланя, що сидить на кам’яній лаві перед ставком, спостерігаючи за лінивим карпом та райдужними горобцями, які пурхали над викладеною камінцями пташиною поїлкою. Іншого шансу зробити те, що вона мусила, у неї могло й не бути.
— Є ще дещо, про що мені треба спитати, — звернулась вона до брата. — Айт сказала, що не віддавала наказу про Ланеву смерть. Що поміж «горян» ніхто не брав на себе відповідальність за неї, — вона зачекала. — Хіло… а де Ланів нефрит?
Хіло сповільнив кроки і врешті спинився та подивився на сестру. Вираз його обличчя, яке опинилося в затінку хмари, що якраз пропливала над ними, було неможливо розібрати.