Лань зняв інкрустований нефритом ремінь і наручні, залишив тільки буси, які носив на ланцюжку на шиї. Поклав пасок і наручні до сейфа, що стояв унизу комода, і прокрутив кодовий замок. Юньні казала, що вона наполовину абукейка, практично кам’яноока, але він усе одно знімав майже весь свій нефрит, турбуючись про неї, — про всяк випадок.
І, правду кажучи, коли минала кількахвилинна ломка, залишитись отак без усього свого нефриту — це навіть по-чудернацькому розслабляло. Усе навколо ставало трохи затуманеним, краї розмивалися. Відчуття притуплювались, і йому здавалося, ніби він кохається в темній кімнаті чи навіть у приємному сні і може діяти, не бачачи надто ясно й не беручи забагато в голову. Почувався більш відсторонено, спокійніше. Він подумав про те, чи не є це нетиповим поміж Зеленокостими. Зрештою, он Хіло нашпигував нефритом власне тіло, щоб той неможливо було зняти. А Шае зайшла надто далеко в інший бік. Лань усе чудувався, як вона з цим справляється — лишитися без нефриту.
Це був ще один клопіт, що гриз його цієї ночі. Минулого місяця Шае поїхала на його прохання до копалень і зателефонувала з Пули розповісти, що заявки на обладнання підписував Ґоньт Аш. Ніхто з них не знав, як це розуміти — Ґоньт намагається узурпувати владу Рі Тужі? Минуло цілих три тижні, й вона зателефонувала ще раз. Це було саме те, чого Лань і боявся. «Я знову і знову перевіряла цифри, й усе вказує на те, що обладнання, закупівлю якого схвалив Ґоньт, не згадується у фінансових звітах НАК, — розповіла йому Шае. — “Горяни” втрутилися в керування копальнями напряму, не консультуючись із радою директорів НАК». Шае сказала, що піде до Кеконської скарбниці перевірити тамтешні записи. І скоро йому повідомить.
Він дуже неохоче втягнув Шае у кланові справи, але тепер розумів, що воно того варте. Шае підтвердила його дедалі більші підозри, що Айт Мада упередила його візит до голови Соня й уже почала буцатися за більший контроль над видобутком нефриту в країні. На додачу до всього тепер Лань був переконаний, що на Дожу покладатися не можна. Пояснити, чому Синоптик міг не занепокоїтись через таку інформацію чи приховав її від Ланя, було просто неможливо. Якби Лань відверто виступив проти старого радника, то Дожу (і в цьому він мав певність) заперечив би будь-які підступи чи недбалість, придумав би якесь розумне пояснення і пішов би до Каула Сеня по підтримку. Ні, йому потрібні залізні докази, що нададуть підстави не просто позбавити Дожу посади, а й прибрати його з кола найближчих соратників. Вуню треба бути готовим перейняти посаду негайно й повністю, про перехідний період мови нема.
Це ще одна причина, чому він не мав змоги усунути Хіло: клан не міг одним махом позбутися й досвідченого Синоптика, й Рога. Забагато клопотів.
Юньні підвела його до ліжка, роздягнула повністю й підштовхнула, щоб він ліг долілиць. Лань заплющив очі, а вона взялась розтирати його спину ароматною олійкою.
— Ти такий напружений, — заспокійливо промовила вона, міцно розминаючи пальцями м’язи його шиї. — Може, тому що носиш так багато нефриту.
Подушка, в якій ховалось обличчя Ланя, приховала і його усмішку. Тутешні куртизанки знали трохи про Зеленокостих і як їм полестити. Навіть ті, що носять найбільше нефриту, однаково не надто впевнені у собі.
Кожна людина мала свій рівень витривалості. За будь-якими стандартами, що поширювалися на шанованих Зеленокостих, Лань носив чимало нефриту, але не вважав за потрібне доходити до власної межі. З певного часу додатковий нефрит змушував його почуватися розхлябаним, знервованим, примхливим. Проблема полягала в тому, що хай роль Стовпа була значно ширшою за те, скільки «зелені» людина може на себе начепити, люди так глибоко не копали. Старі подейкували, що великий Каул Ду носив нефриту більше за будь-якого воїна його часу. Якщо противниця його сина, Стовп-жінка, демонстративно хизується більшою кількістю нефриту, про це патякатимуть. Шепотітимуться, вважаючи за його персональний недолік.
Юньні спустилася до його талії. Плеснула теплої олійки на долоні та передпліччя й провела руками вздовж його тіла. Торкнулася його між ногами. Лань не помітив, якої саме миті вона позбулася сукні, але відчув, як його спини торкаються оголені груди, як шкірою ковзає її довге волосся, поки Юньні повільно й чуттєво прослизає угору-вниз його тілом.
Коли вона перевернула його горілиць, стала над ним навкарачки і її оголений живіт та промежина опинилися над його обличчям, усі тривоги нарешті полишили Ланеві думки. Він підвів голову, упиваючись її ароматом, поки вона розминала елегантними пальцями арфістки його груди, живіт, таз і внутрішній бік стегон. Його неабияк вражало, наскільки вона обдарована вміннями. На якусь мить подумав про Ейні, страшенно за нею засумував, але то було мимолітне почуття, настільки знайоме, що вже встигло потьмяніти. Збудження відступило лише на мить і одразу повернулося, щойно руки та рот Юньні взялися до захопливо-майстерного служіння, і коли Лань відчув, що оргазм наближається, то попросив її лягти на ліжко. Юньні застогнала, зітхнула та прошепотіла: