— Залишайся в машині, — сказав йому Хіло. — Ми з Тажем ненадовго.
Кень радо погодився, увімкнув радіо й підпалив сигарету, а Хіло з Тажем рушили тротуаром до «СуперПотіхи». Те, що Кень лишився в автівці, врятувало Рогу життя. Коли Хіло з Тажем перейшли вулицю, звідкись вигулькнули двоє чоловіків, що гнали на мотоциклах. Щойно вони з ревом промчали повз «дукесу» — Кень миттю зрозумів, до чого все йде. Він застережливо закричав і наліг на клаксон «дукеси». І саме цей інстинктивний спалах тривоги Кеня, а не гудок автівки, першим сягнув Хіло — за якусь частку секунди до того, як Чуття повідомило йому про вбивчі наміри нападників, і ось вони дістали стволи й відкрили вогонь.
Одна куля розірвала піджак Хіло на плечі, інша — просвистіла повз вухо. Він припав до землі й виставив перед собою стіну Відхилення, що розкидала постріли обабіч нього. Кулі попрошивали дверцята автівок, поврізалися у стіни навколишніх будівель. Навколо здійнявся крик — люди кинулися врозтіч, штовхалися, відпихували одне одного, щоб якнайшвидше забратися геть. Та привітальний салют із пістолетів був тільки початком, він просто мав збити з пантелику. Обидва нападники з Легкістю зістрибнули з мотоциклів, а Єнь Йо та Чонь Даал виринули з припаркованої автівки, де чатували.
Хіло підвівся, тримаючи ніж-кіготь напохваті. Водночас із викидом адреналіну він відчув, як здіймається нефритова енергія. Двоє чоловіків полетіли просто на нього, мечі-місяці розітнули повітря страхітливими дугами. Хіло ковзнув убік, вгатив схрещеними зап’ястками по піднятій руці одного з них і рубонув ту руку ножем. Відкинув клинок противника вбік, розвернувся, й чоловік, не погасивши інерції, полетів сторчголов, а Хіло тим часом черконув ножем по його ліктю, розтинаючи сухожилля.
Меч іншого хвисько поцілив Хіло в торс. Той ледь устиг сфокусувати Гарт. Спробував відхилити ріжучий удар, білий метал по всій довжині леза вигнувся від неймовірного тиску й усе-таки з огидною повільністю лишив довгий поріз упоперек живота Хіло — Сила нападника стикнулась із захистом Хіло і проломила його. Хіло перехопив погляд убивці. І впізнав його — Ґам Обень. Другий Кулак Ґоньта Аша.
Хіло ледь уникнув того, щоб його випатрали просто на місці. Загарчавши від зусилля, він спромігся задіяти Легкість і відстрибнути назад, на дах припаркованої автівки. Ґам вивільнив потужну хвилю Відхилення й збив Хіло з ніг, коли той приземлився, — тож на дах Хіло упав плиском. Підборіддя вперіщилось по металевій поверхні, зір поплив. Він почув, як від болю та люті волає Майк Таж.
«Дукеса пріза», за кермом якої сидів Майк Кень, промчала вулицею, як носоріг. Вона підрізала один з мотоциклів, і той закрутився на дорозі, а тоді врізалась у Чоня Даала. Ґам ледь устиг відстрибнути вбік, коли хлопець перелетів через сріблясту ґратку радіатора і відрикошетив від капота. Загартоване тіло Чоня розтрощило вітрове скло, здійнялося в повітря й полетіло на тротуар, бо Кень різко вдарив по гальмах. Старший Майк із ревом вибрався з водійського сидіння.
Хіло перекотився, упав на землю й хутко підвівся. Він кинувся до Ґама, та не встиг дотягнутися, як інший боєць «горян», той, кому він полоснув лікоть ножем, з рішучим ревом врізався в Хіло й завалив його на землю. Коли вони обидва впали на асфальт, Хіло заборсався і спромігся охопити тулуб чоловіка руками. Той крутився у хваті Хіло, його нефритова аура шалено кололася, та Хіло зібрав стільки нефритової сили, скільки зміг, і різко штовхнув уперед долоню, направляючи ту силу в серце противника. Гарт нападника прогнувся, немов бальсова деревина, серце його стиснулось і розірвалося.
По Хіло міцно вгатила енергетична віддача від смерті Зеленокостого. Життєва сила чоловіка з вибуховою потужністю вирвалася з тіла, що її обмежувало. Натиск підсиленої нефритом енергії вразив Хіло дужче, ніж якби йому гупнули по голові тараном. Він заточився, якусь мить йому ледь вдавалося вдихнути, а в роті зринув гіркувато-гострий металевий присмак. І тільки те, що він на це очікував, допомогло йому не втратити свідомість. Він різко відсунувся від тіла, поки мізки не перетворилися на яєчню. Із зусиллям звівся на ноги й, досі міцно стискаючи ножа, глянув, кого вбивати наступним. Та натомість побачив, що Єнь Йо вже лежить мертвим на дорозі — брати Майки його дістали. А Ґам і Чонь, який дивом пережив рикошет від капота «дукеси», втекли.