Алан обійшов до водійського боку універсала. Кинув на сидіння пістолет, ліхтарик і жартівливу банку горіхів. В уяві його долоні вже зімкнулися навколо горла Туза Меррілла й почали стискати.
– АНІ РУШ! – знову скрикнув Норріс. – АНІ РУШ, СТОЯТИ НА МІСЦІ!
Він подумав, що йому неабияк пощастило. Він усього за шістдесят ярдів від в’язничної камери, у яку задля безпеки й запроторить Дена Кітона. А стосовно іншого… ну, це залежатиме від того, що ж оті тут замислили, так? Вони мають вигляд не зовсім тих, які допомагають хворим і заспокоюють стражденних.
Поліцейський Прайс перевів погляд від Норріса на чоловіків, що стояли біля старомодного дощаного знака зі словами «СУД ОКРУГУ КАСЛ». Тоді знову глянув на Норріса. Туз і тато Зіппі перезирнулися. Тоді обоє почали опускати руки до руків’їв пістолетів, що випиналися понад поясами штанів.
Норріс спершу підняв дуло револьвера в небо, як його й навчили діяти в таких ситуаціях. Тепер, дотримуючись процедури, він узяв правий зап’ясток у лівий кулак і опустив револьвер. Якщо вірити книжкам, вони не усвідомлять, що ствол націлено прямісінько між ними. Кожен вважатиме, що Норріс цілить у нього.
– Руки геть від зброї, друзі-бобри. Вже!
Бастер зі своїм другом знову перезирнулися й опустили руки на боки.
Норріс швиденько зиркнув на Прайса.
– Ти, – кинув він. – Прайсе. Не хочеш мені трішки допомогти? Це якщо ти не надто втомився.
– Що ви робите? – запитав Прайс.
Голос його звучав стривожено, й було видно: Прайс не мав охоти долучатись. Усі можливі вечірні дійства, аж до знищення моста, звели його до статусу звичайного спостерігача. Видно, йому було незручно повертатися до активнішої ролі. Події розвиваються занадто швидко й серйозно.
– Арештовую цих двох мразюків, – гаркнув Норріс. – А по-твоєму, це на що, блядь, схоже?
– Оце собі заарештуй, – промовив Туз і тикнув йому фак.
Бастер зайшовся високим співучим сміхом.
Прайс нервово подивився на них, а тоді знову повернув схвильований погляд на Норріса.
– Е… а за який злочин?
Бастерів друг розсміявся.
Норріс повернув усю свою увагу на парочку і з тривогою помітив, що їхнє положення один відносно одного змінилося. Коли він їх запопав, ті стояли ледь не плечем до плеча. Тепер розійшлися ледь не на фут і продовжували розширювати дистанцію.
– Не рухатися! – ревнув він.
Вони спинилися й знову перезирнулися.
– Назад одне до одного!
Вони залишилися на місцях, стояли під рясним дощем, опустивши руки, і дивилися на нього.
– Для початку я арештовую їх за незаконну зброю! – розлючено заревів Норріс на поліцейського Джо Прайса. – А тепер дістань палець зі сраки й допоможи мені!
Це підштовхнуло Прайса до дій. Він спробував дістати свій револьвер з кобури, помітив, що захисний ремінець не відстебнуто, й почав із ним возитися. Він так і вовтузився зі зброєю, коли вибухнули перукарня й похоронний зал.
Бастер, Норріс і поліцейський Прайс повернули голову на звук. Туз – ні. Він очікував саме цього ідеального моменту. Туз дістав пістолет із-за пояса зі швидкістю майстра-скоростріла з вестернів і пальнув. Куля поцілила Норрісові в ліве плече, зачепила легеню й розтрощила ключицю. Коли Норріс помітив, що двоє чоловіків розходяться, він зробив крок назад до цегляної стіни. Тепер його на неї відкинуло. Туз вистрелив удруге, вибиваючи кратер у цеглі за дюйм від Норрісового вуха. Від рикошету здалося, ніби то якась здоровенна й дуже зла комаха.
– О Господи! – вереснув поліцейський Прайс і зі ще більшим ентузіазмом взявся смикати запобіжний ремінець.
– Вали його, тату! – крикнув Туз.
Він шкірився. Вистрелив утретє, і цього разу куля прошила гарячу канавку в лівому боці худорлявого заступника Ріджвіка, коли той упав на коліна. У небі спалахнула блискавка. Неймовірно, але Норріс досі чув, як від останнього вибуху по вулиці розлітаються цегла й деревина.
Поліцейський Прайс нарешті спромігся розстебнути ремінець над пістолетом. Він уже діставав револьвер, коли пістолет у руках Кітона зніс йому голову понад бровами. Прайса викинуло з чобіт і прибило до цегляної стіни провулка.
Норріс знову підняв пістолет. Здавалося, той важить із сотню фунтів. Стискаючи його обома руками, він націлився на Кітона. Прицілитися на нього було легше, ніж на його друга. Ба більше, Бастер щойно вбив копа, а такі речі в Касл-Року не відбуваються. Вони провінціали, можливо, але ж не варвари. Норріс натиснув гачок, й одночасно з цим Туз спробував знову в нього вистрелити.