Выбрать главу

В червоно-чорній вишиванці.

Нахилився тулубом.

По самі лікті навісив руки на плечі Максиму.

Щось нашіптує у вухо.

Вуста ворушаться.

Облизується.

Повільно.

І свердлить Павла.

Наглухо.

Крижаним поглядом.

Стис плече Максима пальцями- прищіпками. Одною рукою.

Іншою під комір.

Що далі робитиме?

Павло боявся уявити.

Мозок все малював сам.

Павло втисся в крісло.

Головне, щоб Максим не помітив.

Спокійно.

Не совайся.

Не видай себе.

— Пане Гетьмане, випустіть його. Сьогодні ж. Ви можете. Alles hängt von Ihrem Willen ab. (нім. Все залежить від вашої волі.)

Холод по спині.

Дихання в потилицю.

Він же тільки що був за кріслом?

Як таке можливо?

Павло уткнувся в стіл.

На свої долоні.

Одна вільно. Інша з цигаркою.

Раптом.

Ще одна. Долоня.

Та сама.

Вузька.

Тонкі пальці.

Вишитий манжет.

Старовинна обручка, срібло з гравіюванням.

Петлюрина.

Точені пальці барабанять по столешні.

Срібло відблискує.

Червоне і чорне зливається.

Гаряче. В шию.

Дихання збивається.

Серце Павла зараз вистрибне.

Не треба.

Гетьман цього не витримає.

Важке дихання.

В волосся.

За вухо.

Нудота підступає зсередини.

Тікати.

Негайно.

— JE PARS. CHEZ L’EMPEREUR. UN MOIS.

(фр. Я ЇДУ. ДО КАЙЗЕРА. НА МІСЯЦЬ.)

Схопився. І вийшов.

Не озираючись.

> МОНОГРАФІЯ.

Укр. громадянство різних політ. сил єдналося довкола звільнення [Петлюри].

Арешт розцінювався як боротьба з українством і відкат Гетьмана до росії. С.П. став втіленням укр. ідеї, за нього боролися всі дипломати-українці.

М. Славінський, П. Стебницький, О. Лотоцький та ін. склали клопотання перед гетьманом.

На захист Петлюри пристали навіть гетьманівські міністри Д.Дорошенко (закорд. справ) і А. Вязлов (юстиції).

> ПРИМІТКА. М. Славінський має на увазі вбивство 30 липня 1918р. в Києві на Липській поряд з палацом Гетьмана фельдмаршала Германа фон Айхгорна лівим есером з Москви.

IV. АДЮЛЬТЕР

Вересень 1918 р.

Київ, вул. Рейтарська, 37

Квартира М. Шаповала.

IV-I. КАВУН

Сонячний вересневий вечір.

Двері навстіж.

Микита.

Попереду решти. Вище всіх. Легкий світлий піджак. Під пахвою здоровенний смугастий кавун, але в нього він здається крихітним.

В іншій руці білий мускат. Французька етикетка.

Усмішка широка.

— Злякалися, салаги? Kommt rein! (нім. заходьте). Буде смакота… Не те що у вас, рукожопі!

Роззувається на ходу.

Тук — кавун на стіл.

Дзеньк — пляшка туди ж.

Скрип шухлядок.

Запах м'яти. І кардамона.

За ним топчуться Володя з Розою.

Обидва при параді.

Микита весь в роботі.

Стукотить лезом по дощечці.

Робить першу половинку.

Зосереджений.

IV-II. МОЛОДИЧКА

Розі кортить:

— Що це буде?

— Бахмутська сангрія, — діловито відказує Микита. — Як оригінальна, тільки наша, ріднесенька.

Він знає, для кого це.

Дістає келихи. Скло дзенькає.

Роза не впевнена, чи це смачно.

Володя кривиться.

Витягає з торбини якісь нарізки, хліб. Просто. Без фантазії.

Сідають.

Чоловіки “про справу”.

Скільки коштів зібрати.

Хто з погонів згоден.

Хто здасть. Кого викреслити.

Микита завтра в Білу Церкву до Євгена. Володя в Житомир.

Сухо, впевнено. Буденно.

Димлять. Забили попільницю.

Розі сумно.

Рахує мух на столі.

Цмулить сангрію, всю допила.

Темнішає.

Микита заспокоює:

— Не сумуйте, Роза. Зараз прийде Оленка. Буде веселіше. І сангрію ще дороблю.

Підводиться. Товче другу, більшу, половину кавуна.

Рубає, кришить.

Тарахкотить.

Ніж працює.

Дарма про Оленку.

У Володі в очах блиснуло.

Роза обіймає чоловіка, цілує, щедро, в щоку, у вухо, в шию, обертається до Шаповала.

— Щоб ви знали, у нас зараз другий медовий місяць.

Володя: “А що, був перший?”

(Він вже про інше.)

Двері грюкають.

Оленка.

Не більше двадцяти. Пишна в бюсті, декольте відкрите.

Підходить до Микити.

Обіймає як сестра.

На його фоні здається зовсім малою.

Він обертається з ножем у руці.

Цілує її в лоба.

Вона сміється, бо лоскотно.

— Я до себе, — кидає на ходу.

Володя вже готовий.

Заколот проти гетьмана?

Тьху!

Є негайні питання:

Туго шнурована талія.

Волога складка декольте.

Біляве волосся.

Повні вуста.

Роза зчитує.

Лють. Сором і приниження.

Микита, спиною, нічого не бачить.

Стукає по кавуну.

Сік розбризкується на дощечці.

IV-III. АДЮЛЬТЕР

Володя зривається.

Хвіст пістолетом.

Двері гупають.

Мить тиші.

А далі починається.

Жіночий сміх.

Щось летить на підлогу. Бахкає.