На підвіконні кілька книг. ẞ (*есцет) золотом. Отже, німецька.
Ліва стіна. Стілець, під ним валіза.
Таз із водою. Кривий цвях слугує за гачок. На ньому вішак.
Його чорне пальто.
Він тут єдиний в цивільному.
Ліжко панцирне. Високе, біле, фарбою обмазане. Іржаві спайки.
Добре, що хоч не на коліщатках.
На таких душу Богу віддають.
Знову. Семінарія, мать її.
Каркас продавлений.
Матрац ватяний, простирадло зібгане, подушка збита.
І на цьому всьому він.
Голий. На спині.
Розпластаний, що та жаба.
Ковдра на підлозі.
Запарився.
Біля ліжка груба потерта верета. Щоб ноги нещасним не мерзли.
Темно.
З вулиці середину кімнати не видно — тільки якщо стати під самісіньке вікно.
Я закупорений: шинель, чоботи, горло застібнуте.
Пляшка холодить пальці.
Ще не відкривав.
Комора, не кімната.
Два кроки вздовж.
Шухляда для мотлоху.
Та мені вистачить.
Вистава починається. Курва її.
Тут тепло. Розстібаю ґудзики шинелі.
Цей запах. Злих духів виганяють, чи що. Спиртом несе за версту.
Значить. Веретка.
Лежить. Руки-ноги в різні боки.
Все на виду.
Придивляюся. Не реагує. Нічим. Ніяк. Спить. Або вдає.
Треба розбудити.
Повертаю ключ у руці.
Ударяю ним об пляшку.
Дзень.
Не рухається. Геть розпустився.
Ключем піддіваю корок.
Смердить солодким.
Кажуть, приємно пахне. Брешуть.
Задихаюся.
Але вже треба починати: стоїть.
Суну вказівний у скло. Перегортаю пляшку.
Палець мокрий, липкий. Якраз.
Провожу йому по губах. І вусах.
Ну. Давай уже.
Є. Губи облизуються, пальці вгризлися в простирадло.
Не спить голова держави.
Я чую, змінюється дихання — на пів ноти.
Він лежить.
І чекає.
Я нахиляюся над вухом.
— Прокидайся, спляча красуне.
Стаю ближче.
Кладу руку посеред ребер.
Веду вниз. Пальці граблями.
Шерсть.
Пупок.
Густа доріжка.
Не готовий. Напівживе.
Типова історія.
Зараз буде.
Маю руки на всі штуки.
Пляшку ставлю додолу, біля іржавої ніжки.
Роздягаюсь. Тут тепло.
Голий.
Одяг складаю на край простирадла. Одне на одне. Розправляю.
Щоб не пом'яти.
Не можна.
Бачу: слідкує.
Не кліпає.
Груди ходором.
Бачу, є покращення. Світло б’є прямо йому в пах. Але ще не весь.
І тут у мені щось стискається. Коротко, як вузол під серцем.
Нічого особливого. Не вперше.
Я роблю паузу. Видихаю.
Нахиляюсь до складеного галіфе, дістаю з кишені, що треба.
Ставлю біля пляшки.
Прямлюся. Я спокійний.
Крок до нього.
Підходжу впритул.
Долоню йому на плече. Не рухається.
— Молись, — кажу тихо.
Цього досить. Навіть невіруючому, як він.
Він слухається. Завжди.
Тіло під долонею м’якне.
Сідає. Зараз його видно з вулиці. Хтось під вікнами міг би побачить його у всій красі.
Від цього всередині мене смикає так, що зуби стискаю. Розпирає. Болить. З паха віддає в стегно.
Нахиляюсь ближче, до шкіри.
Цей його одеколон. І піт.
Голос мій сам:
— Ну? Чого чекаєш. Хто ти такий, щоб для тебе щось робили.
Слова гладкі, рівні, тихі.
І вже пізно щось міняти.
Він сідає на край.
Іде на підлогу.
Коліна на верету, витоптану, по центру зовсім стерту. Грубу, колючу.
Розставив ширше коліна: все знає.
Складає долоню в долоню й кладе на край матраца.
Наче молиться.
Голова нахилена.
Шия відкрита.
Все.
Він зайняв позу швидше, ніж я встиг вдихнути.
Світло б’є йому вздовж хребта, як хтось ножем провів і лишив слід.
Пара крапель на потилиці.
З-під чорного волосся.
Він чекав.
Я вже поруч.
Встаю на коліна позаду.
На тій же огидній вереті.
Ворс дряпає кістки.
Коліна одразу ниють, але я навіть не рухаюсь.
Торкаюся.
Простягаю руку вперед.
Провожу між лопаток.
Нижче.
І мені в цей момент лупить у сам низ живота — так, що дихання зривається.
Тиск, гарячий, розливається окропом.
Пульсація під самим коренем.
Гірше не від тіла.
Від нього.
Він так стоїть…
Так слухається…
Так підставляє шию…
що мене починає вивертати зсередини.
Хіть заповнює мене по самі вуха.
Ненависть до себе.
Бо зараз я вже не зупинюся.
Я нахиляюсь ближче.
— Оце весь ти, — кажу тихо.
— Оце твоє.
Пальці знаходять старі шрами під лопаткою. Від корсета.
Три крапки. Ущільнення.
Повільно. Веду пальцем довкола кожного.
— Ковтаєш…
— Я ж тебе в штабі… Обмазав…
Всі бачили… Пес ти…нікчемний…
Дивлюся. Він стихає.
Ледь рухає плечима.
Але не відходить.
Коліна трохи осідають. Ще ближче.