Зала реве та стогне від сверблячки.
З гальорки наростає:
— Пет-лю-ру…
Пет —
лю —
ру.
Повітря натяглося в чеканні.
Грушевський трусить бородою. Час мотає промовами про важливість історичного моменту.
Хто б казав.
— А де ж наш герой фронту? — хтось голосно.
Усі озираються.
Ідеальна картинка.
Симон уже в проході, при повному параді.
Крутить в пальцях запальничку.
Клац
Клац
Готується до планованого виступу-агітації.
Володимир Кирилович, провідний член Центральної Ради від УСДРП, за три ряди. Праворуч. На відстані. Піднімає голову. Дивиться.
Симон крокує в інший бік від трибуни.
За важку оксамитову завісу. За ним Володя, як Діва Марія за янголом.
Буває. Кращі друзі.
— Оце підтримка…— шепоче хтось.
— Завжди поруч…
— Нерозлучні!
Диво народження — міфу.
3. ЯВЛЕННЯ
Таїнство.
З мороку шпарини
Посеред багрового тла
з золотими китицями
виходить ВІН.
Той, на кого чекали.
Біла сорочка.
Крижма.
Ecce infans. Rex sine corona.
(лат. Дивіться на немовля. Цар без корони).
Зашпортався.
Ледь тримається.
Комір розстібнутий.
Не говорить.
Сині очі до стелі.
За його спиною хижим яструбом дивиться Володя.
Аркуш в руці, як спис правди.
— Погроза! — тривожно.
— Від людей Міхновського!
— Пишуть: “вб’ємо Симона. Народного героя”.
Симон стоїть.
В повній тиші важке дихання.
Як перед розп’яттям.
Тіло — замість меси.
Here we are now, entertain us.
Володя дивиться між соболині брови.
Щіткою чорні вуса.
Зло буде покаране.
Меч справедливості
Увійде.
Розітне його.
І розвіється зло попелом на вітрі.
Зала вибухає.
— Він вистояв! Він наш! Симон!
Зорепад оплесків.
Agnus Dei.
Агнець Божий.
Не піднімає очей.
Але і не відходить.
Ave.
Натовп захотів жертву — і отримав тіло.
Міф запустився.
Як муха в краплі воску.
> МОНОГРАФІЯ. Сцена з вигаданим листом-погрозою була розіграна В.Винниченком для отримання посади С. Петлюрою.
* Від авт.
В реальності була не завіса зі шпариною, а окремий тонкий простінок з картонною дверкою.
4. СЛАБКЕ МІСЦЕ
Останній крок.
Агітація — і кінець Міхновському, що посмів підняти руку.
На народного героя.
Зміни в регламенті:
У зв'язку з непередбачуваними обставинами (загроза життю кандидата) друг вирішив підтримати друга.
Слава великому українському письменнику!
Соціалізм і дружба - нерозривні.
Одна трибуна — два чоловіки.
В жмуті світла.
Два крила.
Симон ліворуч.
Володя — праворуч.
Важка дерев’яна глиба перед ними.
Перекриває все нижче грудей.
До глядачів глуха, але зсередини — порожня: ніша для паперів, води, чернеток.
Грушевський говорив за кафедрою, з іншого краю підмостку.
Втомлено, затягнуто.
Так, наче від нього щось залежало.
“Шановні! Історичний момент! Вирішується доля Української армії!”
Слова сипались, як борошно.
Зала хотіла кульмінації.
А ще більше — кінчити.
Так виконаємо її бажання.
Слухаємо кандидатів.
Останній на сьогодні — Симон Петлюра!
Його не зломили ворожі погрози!
Слово Володимиру Кириловичу,
другу
товаришу
дійсному члену Центральної Ради.
Friends will be Friends.
Володя торсом подається вперед.
Чорні очі.
Волосся вороном.
Голос чистий і піднесений:
— Симон для мене — найкращий.
Вивчив всі мови. Зрозуміє всіх! Обхитрить кожного.
Хтось у першому ряду хмикнув.
Симон повернув голову.
Без посмішки. Володя, твої жарти ніхто не зрозуміє.
Той повільно опускає лівицю — в нішу трибуни.
Певно шукає олівець.
Чи цигарку.
Симон робить пів крока назад.
Проходь, Володю.
Знайди все, що треба.
А той не вгаває.
—А Pani Petlura в нього — Гарна! Różowa perła!
Там, у темному дерев’яному череві для паперів починається гра.
Пальці його лівої руки — вказівний і середній — піднімаються вертикально.
Затримуються на мить в жесті хрещення - перстосложення.
І впираються у внутрішній бік правої долоні над ними.
Права рука повертається і замикає ліву, охопивши пальці.
Обидві долоні провертаються в горизонталь.
Володя, крешчендо:
— Сьогодні цілував їй білі ручки.
Персик.
(Рух губами, схожий на цілунок)
— Як думаєш, мені її взяти?
….В партію?
Права долоня — трохи розтислась.
Ліва починає рух.
Короткий. Чіткий. Поступально-зворотній.
Тиша загусла,
як оса в варенні.
Два пальці, напіввідкрита долоня: входять і виходять.
Раз.
Раз.
Ґвалт для одної пари очей — Симона.
Агітація триває.