Выбрать главу

"Я просто впала. Сама винна.”

Не завжди, але іноді— кров на простирадлах. Не та.

Вона ж стерильна.

Кров — від Володі.

Сімейне щастя. Треба притертися.

Посміхатися.

Треба бути достойною жінкою лідера революції.

Півроку поки була сама — шукала. Думала. Намагалася.

Він же не один у світі.

І вона гарна.

Все не те.

Всі — не ті.

То сміються дивно.

То цілують, як паперову клямку.

То лізуть — не туди, куди хочеться.

Не так, як треба.

І ні з ким не виходить.

З Володею — завжди.

> ПІДРУЧНИК УКР.ЛІТ.: “Володимир Винниченко одружився з Розалією в 1911р. Це було ніжне кохання, поєднане із свободою особистості.”

> МОНОГРАФІЯ: “1926р., події: Вбивство С.Петлюри.

В.Винниченко оформлює шлюб з Розалією Ліфшиць.”

4. RÉSURRECTION

Ц. Рада. Київ, Володимирська, 57

Серпень 1917 року.

Володю намагаються усунути з посади. На два тижні виконавцем обов’язків голови уряду призначають Дмитра Дорошенка — з іншої партії, близького до Єфремова.

Володя мовчить. Але не відступає. В кулуарах каже Грушевському, що може показати деякі матеріали — на засіданні. Фотографії. Цікаві, як його Історія України-Руси. Може, навіть цікавіші, дружині мають сподобатися.

Грушевський мовчки підписує відміну рішення. Дорошенка не затверджують.

> Володі шумить у вухах ЙОГО голос:

> Idioten. Ставить крапку.

Володя is coming back. Усміхається.

Він. Знову. Вище всіх.

На стіні в коридорі з’являється газета:

«Вернувся — значить, без нього не вміють».

“Або інші мають совість”. Дописано олівцем.

> ПІДРУЧНИК ІСТОРІЇ УКР: забув зазначити дану інформацію.

> МОНОГРАФІЯ: “Винниченко був прихильником соціалістичних ідей, Дорошенко був більш консервативним. Грушевський схилився до соціалізму.”

5. HARASSMENT [від Володі]

Київ. Володимирська, 57 — Ц. Рада.

Хрещатик, 38 — Г. Секретаріат.

Терещенківська, 25 — штаб УГВК.

Там, де ВІН і Я.

Весь час.

Я його знищую. Не за ідеї. Не за владу.

За зневагу.

Я його не бив. Не торкався. Я підставляв світло.

Коли він стоїть за трибуною — я роблю два кроки вперед. Тінь падає на нього. Підписує документи — я ставлю свій підпис першим. Його — курсивом.

Коли він виступає — я позіхаю. Публічно. Коли мовчить — питаю: "А нашому секретарю по армії нема чого сказати?"

Я стою надто близько, коли він читає нотатки. Проходжу за спиною, майже торкаючись. Нахиляюся до вуха, не торкаючись губами. Лишаю пальці на спинці його стільця.

Я передаю документи — легенький дотик. Достатньо, коли доторк викликає огиду.

Я залишаю записки: "Сьогодні ти був гарний, як актриса в театрі."

На людях кажу: — Це все — за ініціативи Петлюри. А потім: — Хоча, мабуть, уже й не згадає, що саме він ініціював.

Усміхаюсь, коли він помиляється. Усміхаюсь, коли згадують його Олю.

Головне, щоб всі побачили, який він нікчемний.

На трибуні я завжди ближче до центру. На фото — під світлом. Він — в тіні.

Він здає звіт — я проливаю каву. Сліди — на його промові. На стільці. На його спині.

Я знущаюсь. Технічно. З холодом.

Він знає мови — кажу, що його вигнали за двійки. Попівський недоучка.

Він колись був в трупі Садовського — кажу: "Істерична балерина."

Він відповідає за армію — я жартую: — Міністр без куль.

Без звань. Без кваліфікації.

У нього болить спина — я шепочу: — Стратег сутулий. Щоб всі чули.

Його не кличуть на наради. Бо він не в уряді.

Я домігся, щоб його залишили з "дорадчим голосом".

Найсолодший удар.

Проте.

Він — неофіційний.

Його не можна звільнити.

Але можна принижувати.

Нескінченно.

Щодня.

Я задоволений.

> ПРИМІТКА. Систематичний булінг частково можна знайти в спогадах присутніх. Мемуари вказують на складні непояснені стосунки між Головою Уряду і Головою штабу УГВК.

6. EROS [від Володі]

Позачасовий простір. Permanent.

В голові Володі

В - І - Н різко відкидається на спину.

На подушку.

Трохи вигинається на мить. Розпластаний. Вологий.

Я не бачу, з ким він.

Збите дихання стишується.

Чую подих.

Ключиці. Родимки.

Блискуча нитка поту між грудей біжить донизу.

Кліпає віями - повільно.

Права рука пірнає під голову.

Пальці під світле волосся.

Ліва — на грудях. В ній — цигарка.

З неї піднімається дим.

Порух голови вліво-вправо.

Волосся розпадається. Губи тремтять у посмішці.

Дивиться. На мене.

Сірий теплий колір змінюється на блакитний.

Засинає.

Я бачу це кадрами.

Щодня.

Стосом фотографій.

Як бог-люстро зі стелі.

Але я не бог. Я — гниль. Знаю це.

Він досі не хоче. ПІТИ. САМ.

Він. Мене. Знехтував. В нього були інші. Я такого не пробачу.