Тримаю за горло правою.
Темно. Курва.
На ньому— фланель на мотузці і ґудзиках тримається.
Не бачу, відчуваю.
На мені штани і сорочка. Все інше скинув.
Так і лежи на столі. Тобі ж подобається.
Світло на секунду блимнуло.
За стільницю пальцями. Тримається.
Мліє.
13 років. Заради цього?
В голові шум.
Нащо це?
Щоб підписав? І тільки?
Симоне, дотримуйся сценарію.
Пастила подіяла.
Я готовий. Уже хвилин п'ять. Action!
Розводжу йому руки.
Долоня в долоню. Пальці між пальці.
До стільниці.
Трохи надавлюю. Кожну.
Аркуш на місці.
Розіп’ятий. Голова уряду.
Sacrificium.
Притискаюся. Упор.
Два шари тканини. Треба один.
Задоволений виставою, генію?
Руку — в його підштанники.
Під мотузку і ґудзики.
Вказівним і середнім веду. Як цигарку.
Повільно.
Від кореня до кінця. Вверх.
Великий палець — притиск. Печатка.
Туди де все сходиться.
Завмер.
Дихаєш?
Світло вмикається.
Дістаю ніж.
Вже весело?
Розріз — одним порухом.
Знизу. До талії.
Міліметр — і будеш без найдорожчого.
Тебе зафіксовано. Не рухайся.
Я вмію. Не промахнуся.
Шов розпоротий.
Ґудзики сиплються зернами.
Один шар тканини. Мої штані. Подразнюють.
Fort. (сильно)
Ритм. Відбиває годинником.
Контроль.
Plus fort. (сильніше)
Пряжка вросла мені в живіт.
Нахиляюся.
Encore plus fort. (ще сильніше)
Пальці в рота — неглибоко.
Ти так хотів цього.
Трохи і досить.
Мої чотки з хрестом по щоці.
Зміна ракурсу.
Правою — за підборіддя.
Розвертаю голову.
Не пручається.
Дивлюсь на нього. В очі.
Лампа сліпить мене.
Кліпає.
Сіпається.
Щось сталося. Шо саме?
Не знаю.
Підписує. Криво. Але є.
Видихаю.
Осідає на коліна. Тягнеться до пряжки.
Господи.
Ні. Виставу закінчено.
Дуже дякую. Голово уряду.
Володя на килимі. Голий від пояса. Зі страхом і соромом.
Сухий і задоволений.
Чим?
Вдягаюся.
Холодно.
Папір зі мною.
Кажу: “Я тебе не тримав. Сам підписав. Твоє рішення”.
Сміється:
— Ніхто не повірить. Не мій стиль, мова, лексика.
Хай знає: “Не переоцінюй себе, генію.
І текст — не твій.
— Це Пампушка. Мопассан. Жертва в багні.”
Вийшов. Темно.
В туалеті виблював.
Впертися в умивальник — боляче. Синці будуть.
Не кінчив. Ще досі діє.
Скоро мине.
Utinam tanti esset.
Хоч би воно того коштувало.
Зрозумів.
Очі в мене були. Сірі.
За них і підписав.
Це погано, дуже погано.
Симоне.
> ДОВІДКА. 1919р. перший твір В. Винниченка в еміграції — п'єса “Гріх”: Революціонерку схиляє до сексу жандарм, шантажує вбити всіх партійців. Написано імовірно зима 1917/18.
> П'ЄСА “ГРІХ”:
Монолог жандарма.
“Пропоную найвищу насолоду: любити чоловіка, якого ненавидиш.
Вам хочеться схопити мене за горло, задушить, загризти, а ви обнімаєте мене, цілуєте. Бо не маєте вибору. Одна революціонерка мене так любила.”
ПРИМІТКА. Взимку чоловіки носили фланелеві підштанники. Зазвичай до колін, бо високі чоботи. На мотузці, а спереду ґудзики.
VIII. ОДИН ДЕНЬ ДО ТОГО
30 грудня 1917. Київ.
Кабінет міністра війни.
Аркуші, скріплені ниткою.
«Статут Української Армії».
Симонове творіння.
Скасовані чини. Командири — не виборні.
Армія — не гурток.
Наказ — закон.
В бою — дисципліна.
> ПРИМІТКА. 30.12.1917 С.Петлюра без процедури і погодження приймає Статут Армії. Перевищення повноважень.
IX. ДЕНЬ 0. НОВИЙ ВІДЛІК.
Війна.
Червоні на шляху до Києва.
Україна — З відповіддю. Оприлюднено публічно — трохи з запізненням.
Два підписи.
Міністра війни і Голови Уряду.
Скандал у владі. Петлюра — не годиться, не впорався — заява фракції.
— Самоуправство.
— Авторитаризм.
— Лакей імперіалістів.
— Зрадник революції.
— Ворог трудового народу!
Симон не відповідає.
Володя мовчить. Усміхається.
Симон подає заяву за власним бажанням.
— По особистих мотивах, — каже.
І виходить. З Ради. З Уряду. З цього фарсу. I don't belong here.
За дверима — сніг.
І майбутнє.
Без посади.
З темною плямою.
Зате з гідною відповіддю ворогу.
> ПІДРУЧНИК, ІСТОРІЯ УКРАЇНИ:
“Уряд України одразу відповів більшовикам. Сміливо. Гідно”
> СПОГАДИ В. ВИННИЧЕНКА:
“С. Петлюру звільнили за перевищення повноважень. Любив паради, красивий одяг. Йшов в розрив з лінією партії.”
> ПРИМІТКА:
Понад сто років пройшло. За відповідь української влади агресору — досі не соромно.
Ось вона:
***
— Росія не має права втручатися у внутрішні справи України.
— Україна не допустить анархії та розрухи.