В крісло міністра війни всаджено Порша. Правильного соціаліста.
Симон — неправильний.
За два тижні Порш добив все, що дихало.
Крах всього.
Де знайти сили, щоб піднятися?
> ПРИМІТКА. Після звільнення С.Петлюри влада, маючи війну з росією, пішла шляхом скорочення збр. сил. Були знищені формування, започатковані С.Петлюрою. Міністром став М.Порш, некомпетентний, проте лояльний до В.Винниченка.
II. SACRATISSIMI CORDIS (Симон)
Київ,
Січень 1918
Він не шукав розради.
Ні в алкоголі, ні в речовинах.
Ні в тілі — в жіночому, в чоловічому.
В усьому, що вигадане
для забуття.
Колись пробував.
Не допомогло.
Розібрав себе до решти.
Зараз — просто йде.
Симон не був уніатом: хрещений в православ’ї.
Він не вірив у церкву.
Російську.
Облуда.
А іншої не було.
В Бога вірив. Завжди.
Тільки в Бога.
Не в структуру.
Йшов туди, де ніхто не зрадить.
Маленька, дерев'яна. Тридільна.
Одна баня з хрестом. Без золота.
Церква Святого Серця Христового.
Між людей — просто Галицька.
Уніатська.
Перша в Києві.
З села в Карпатах.
Розібрана і знову складена.
Симон її задумав. Обрав місце.
Приніс першу колоду.
Ставив власноруч, натер долоні.
Євген Коновалець — допомагав, домовлявся, шукав майстрів.
Керував.
Благословив митрополит Шептицький, Симон знав його з 1904 року.
Не просто святиня — жест.
Що віра — не кайдани.
Поруч — касарні Євгена.
Десять хвилин ходи.
Своє.
Коли він прийшов — не питали,
ким хрещений, якою мовою молиться.
Чи був у владі, чи впав.
Просто став на коліна.
І три доби не вставав.
Ночував у келії.
Пив тільки воду. Не спав. Не говорив.
Тримав при собі зім’яті копії.
Свої плани. Свої армії. Своїх дітей.
Вирізаних.
Туди, нагору. Просив:
> "Дай силу. Ще раз. Щоб не мститися. Щоб зібрати."
Потім вийшов.
Очі червоні. Сорочка м’ята.
Обличчя обпечене, як після хвороби.
Вистояв.
Не ніс хрест.
Був готовий тесати новий.
Зібрався.
Симон створить власне військо.
> ПРИМІТКА. Храм достояв до 1935. Знесли совіти. На місці врізали партком, в якому потім було посольство США. Суч. адреса: Київ, вул. Винниченка, 10.
III. ПОДАННЯ (Симон)
Центральна Рада. Київ, вул. Володимирська.
7 січня 1918
Треба діяти. Часу обмаль.
Червоні вже засіли в Харкові.
ПЄРВАЯ СТОЛІЦА ІХНЯЯ.
“Дітей” вбито — Симон створить нових.
Зараз це називається добробат.
Тоді - Бойовий Кіш.
Але ж. Не можна. Самовольно. Колишньому міністру. Своє військо. Загроза узурпації.
Диктатура, прости Господи.
Треба бути в межах закону.
Симоне, треба кланятись.
Ось. Подання.
Грушевському. І Володі, голові уряду.
> "Прошу дозволу на формування бойового коша Слобідської України. Особовий склад — до 3 000. Зброя: наявна, трофейна, позабюджетна. Командир — С. Петлюра."
Підпис. Дата.
******
Канцелярія.
Порожньо. Клерк — як школяр, окуляри, тремтячі руки.
> Ви вже не міністр…
> Має бути розгляд. Комісія.
> Це не передбачено…
Симон: “Поставте штамп”
> Не дозволено.
Грушевський: новий том. “Занепад Гетьманщини”. Як завжди.
Значить — до Володі.
******
Кабінет Голови Уряду. Хрещатик.
Секретар: “Він зайнятий”.
Я навіть здогадуюсь, чим.
Маю ключ.
Заходжу.
Стіл. Збоку.
Володя. Штані. Поштовхи.
Підбори на плечах.
Важкі подихи.
Дійсно, зайнятий.
Твій останній шанс змарновано.
Симоне, дій.
Сам собі влада.
> МОНОГРАФІЯ. Пропозицію С. Петлюри організувати кіш чисельністю 3 тис. осіб слухали на засіданні Ради Народних Міністрів, де ухвалено «доручити дати відповідь». Ніякої відповіді надано не було.
IV. GENERAL P.
Центральна Рада. Київ, вул. Володимирська.
7 січня 1918
Коридор — сірий, хідник запилений.
Симон — із зім’ятим аркушем. Відмова.
Назустріч — Скоропадський. Тростина, пальто, кашкет без знаків. Лоск посипався.
Павло (спокійно):
— Guten Tag, господин Петлюра.
Симон:
— Генерал Павло. Як день, то судний.
Павло:
— Вы пытались повлиять?
Симон:
— Nichts genützt. Alles im Arsch.
(нім. Даремно. Усе пішло в сраку)
Павло:
— Жаль. Ви були найкращим в этом фарсе. Чертов балаган (зітхає). А этого… вы должны были. Устранить.
Симон:
— Дякую, що забрали моїх. Хоч щось вижило.
Павло (з паузою):
— À propos. Ваш… адвокат… Микола, тепер у нас. Вершит правосудие.
(усміхається)
— Суддя в Лубнах. Каже: втомився чекати.
Симон (стримано):
— Радий за нього.
Павло (холодніше):
— Болбочан в кольце. Полк ще тримається. Але недовго. Man wird ihn bald ausliefern (нім. Його скоро здадуть). Мерсі вашему…