Ще трохи.
Але ні.
Втримався.
Йшов. Вперед.
Євген не міг відвести погляд.
Не повернення героя — явлення.
Це був не Симон, що вів на штурм.
Що ночував у штабі. З ким вони куняли в соломі, бо не було де.
Новий Симон.
Upgrade.
Ікона.
Тіло для натовпу.
Хоругви тріпотіли. Майоріли жовті й сині смуги, і кожен вигук із натовпу лускав сотнями спалахів, відбиваючись від фасадів, від кам’яниць, від куполів.
— Слава Українському війську!
— Слава Петлюрі!
Так вітали вперше.
Молебень. Євген зійшов ближче. Симон помітив, не повернувся. Весь в ролі. Раба Божого.
Служба добігала кінця, дзвони стихли, нахилився до Євгена:
— Я не Єфремов. Мене не знищать.
Ich bin der, der führt.
(нім. Я той, хто веде.)
Центральна Рада ухвалила:
Січові Стрільці — гвардія.
Симон не потрібен.
Подякували.
Хоч не арештували.
Раптом хотів в диктатори
Євген зрозумів:
Петлюра уже не отаман.
Інше пробило шкаралупу.
> ПРИМІТКА. Опис подано по спогадах учасника подій. Д. Дорошенка.
> В.ВИННИЧЕНКО, Відродження нації:
С. Петлюра здержав слово: визволив всю Вкраїну. Прогнав насильників, такий непереможний, такий могутній, такий одважний.
(Імовірно, сарказм.)
ПРИМІТКА. В. Винниченка в місті не було, він ще довго був на відпочинку. В т. ч. шукав контакт з ворогом.
I. MASTER OF PUPPETS
Березень–квітень 1918
I-I. [СТРІЛЬЦІ]
Спершу їх було п’ятсот.
З формою, хоругвами, командою.
На тлі площі це майже ніщо.
У березні стала тисяча.
У квітні дві з половиною.
З них три чверті наддніпрянці.
Імідж.
PR.
Реклама.
Німці обмежували наплив галичан.
Марно.
Все одно прибували.
З технікою, із досвідом.
Люди йшли не до уряду.
До нього, Євгена. І до Симона.
Той вмів і “по-галиції”, і “по-тутейшому”,
Цитував Шептицького, розповідав про свою минувшину у Львові.
Жартував про Полтаву.
Один чоловік. Дві України. В ньому.
Став для Стрільців не лише командиром, а символом.
I-II. [ПАРТІЙНЕ ПИТАННЯ]
У квітні Євген вступив до УПСР.
Соціалісти-революціонери.
Радикальніші, ніж УСДРП.
З Микитою Шаповалом.
Дія. Кров. Листівки. Зброя.
Євген зустрів Симона на подвір’ї військової школи.
Той був “ідеально потертим”.
Кожна деталь одягу наполягала на його втомі і злиденності.
Дехто мав повірити.
Євген не сумнівався. Той хтось купиться.
Петлюра стояв у тіні.
Цигарка між пальців тонка, як нерв.
Він затягувався повільно. Дим ішов вгору, як кадило.
— Думав, я ображуся? Ха.
Та вступай хоч до чорта в клуб — сказав. — Партії нічого не важать.
— Хіба…
— Рішучість. Обставини. Воля.
Повернувся.
Очі сірі, глибокі. Зіниць майже нема.
Відчуття дискомфорту.
Вітер ходив подвір’ям, мов голодна тварина.
— Чому ти не борониш їх… — почав Євген.
— Вже все — сказав Симон.
І затягнувся глибоко.
— У лютому можна було. Тепер лише чекати. Хто візьме владу.
Він сказав "влада" і поглянув не на нього, крізь.
Євген бачив: хижак взрів здобич,
але не нападає. Бо може зачекати.
Шепотіли: німці…переворот.
Генерал Скоропадський.
З фріцами домовиться.
Буде по-іншому.
Симон знав все.
Євген бачив. По м’язах шиї.
По тому, як він підкинув недопалок
і не гледів, куди той впав.
Петлюру кликали.
Увійди, обери посаду. Хоч президентом, замість Грушевського.
Ні.
Не біг у Раду.
Не кликав гайдамаків.
Просто стояв.
Це було страшніше.
Не чекає моменту.
Він і є момент.
> ПРИМІТКА. Періодично в пресі виникають “сенсації”. Що і С. Петлюра і П. Скоропадський були в одній масонській ложі “Молода Україна”. Авторка думає, що та ложа була настільки секретна, що ні Симон, ні Павло не знали її назви.
> П. СКОРОПАДСЬКИЙ, спогади.: “Петлюра зрештою не був аж таким лівим. Я пропонував йому посади.”
II. GET A GRIP
27.04.1918 [СПРОБИ]
Центральна Рада.
День відмов.
Спершу Голубович. Прем’єр.
Євген увійшов.
— У місті готують переворот.
— Чутки, — відмахнувся. — Ви захопились газетами.
Потім до Грушевського.
— Вам готують заміну. Прямо зараз. Треба діяти.
Грушевський дивився крізь шкельця. Утомлений. У вишиванці.
— Ви ж знаєте, пане Євгене… Усе, що ми могли, ми зробили. Здається, вже час відпочивати.
Чи вони всі сліпі?
27.04.1918 [НЕ БІЙСЯ]
Церква Святого Серця Христового, Київ
вул. Винниченка, 10
Солдатська Слобідка.
Церква зрубна, карпатська смерека. Шептицький освячував. Євген і Симон ставили.
Тягнеться до зірок.
Хоче витягти на собі грішний Київ.
Марно.
Покій. Ісус на стіні.
З меблів лишень бамбетель. Чорного дерева. Різний. З ліжником.