Выбрать главу

Луцькі казарми

Збір старшин. Напруга.

Симон тут.

У стрілецькій формі.

В тіні. Без емоцій.

— Здаємо зброю, — сказав Євген. — Ми не м’ясо. Нас ще чекає шлях.

Всі дивилися, що скаже Симон.

Мовчав.

Євген додав:

— Не розбігатися. Не вертатися в Галичину. Лишитися в Києві. Час прийде.

Всі зрозуміли: це від Симона.

---

Опівдні німці оточили казарми.

Вивели всіх.

Зняти ремені.

Покласти гвинтівки.

Ґвери лягали на землю, як діти до сну.

---

Симон підійшов до Євгена.

— Чоловік з жінкою. Його шукають. Прихисти.

Ось. У темному плащі. Блідий.

Михайло Грушевський.

Його мали посадити.

Симон дав притулок.

---

Вечір.

Невідомий у стрілецькій формі вдерся до кімнати.

Постріл.

В Грушевського, поцілив у дружину.

Крик.

Вбивцю покінчили на місці.

Хто? Звідки? Чому?

Ніхто не дізнався.

Грушевський поїхав одразу.

---

Наступного ранку арешт.

Симон Петлюра.

Без звинувачення.

Просто забрали.

Зник.

Чутки:

що зраджує з Антантою.

що хотів вбити Грушевського.

---

За три дні випустили.

III. THE DOORS

17 травня 1918 р.

Київський авіапарк, Жуляни.

Сонце шпарить по-літньому.

Євген на фанерному коробі, димить. Десь у стороні Мельник лається з механіками.

Працюють в охороні летовища.

Стрільців розкидали по ріжних частинах.

Щоб ці галичани не скупчувалися.

Раптом бачить:

Симон в цивільному.

Шовкова сорочка, камізелька, волосся вкладене, мешти блиском.

Чистий, щось задумав.

Очі спокійні, весь в собі.

— Приводь себе до ладу. Фест. До гетьмана! — без привітання.

Євген нічого не питає.

Обтирає руки. Недопалок у траву. Мерщій.

******

Липки, перехр. Інститутської/Левашовської (зараз Шовковична)

№ 18-20/8.

РЕЗИДЕНЦІЯ ГЕТЬМАНА

Зайшли разом. Потисли руки.

Симон спокійно. Знайомий з Павлом з 1906.

Євген насторожено, але чемно.

Гетьман кивнув. Усміхнувся. Потім:

— Прошу вас, пане Євгене, зачекайте.

Симон пішов сам.

---

Євген чекав. За дверима.

Не чув нічого.

Довго.

Вийшли разом.

На обох — ніби все давно вирішено.

Фраза від Гетьмана, мимохідь, але щоб Євген почув:

> — До речі… Ваш зв'язок. З цим письменником. À Berdiansk, ce n’était pas une femme qu’il baisait. C’étaient les bolcheviks qu’il suçait. (фр. В Бердянську він не жінку брав, він більшовикам смоктав.) Посаду хотів. Кинули.

Гетьман пішов. Повільно. Без поспіху. Без коментарів.

Симон не змінився.

---

На вулиці, вже коли вони йшли поруч, Симон випустив дим:

— Важко з ним. Не туди все.

По твоїй справі ще чекати.

Голос спокійний, ніби про погоду.

Подалі від палацу.

Симон по-котячому мружить очі.

— Максим в уряді. Все буде.

Євген дивиться на нього боком.

— Хто такий Максим?

Пауза.

Тиша три кроки.

— Близький, кілька років. В Пітері. Давно.

Євген не питає.

Було і загуло.

Не лізь.

Але тепер Євген певен.

Гра буде.

IV. IN UTERO

(Від Володі)

Травень-червень 1918 р.

Київ

В травні наповзли. Типу опозиція. Відбраковки. Україну від гетьмана вони звільнять. Ага.

Не подобається їм німецька армія.

Народили каліку: Український національно-державний союз.

(УНДС). Можете навіть не запам'ятовувати.

Стогнали гуртом: соціалісти, федералісти, трудовики, хлібороби, навіть залізничники з поштовиками.

Партії. Спілки. Маніфести.

Лідер Ніковський. І два телепні: Швець і Макаренко.

Вирішили: “Вимагаємо змін.”

(Читали під ковдрою. Витиралися серветками.)

А ми?

УСДРП ні.

Чекаємо, хто виграє.

Я не пішов. Кликали.

Дупою чую: будуть обшуки.

А я лише письменник.

Симон?

Нема.

Сидів три дні.

Зараз у земстві. В вишиванці.

Або без.

Захекався. Чуб мокрий.

Вкладає зерна благодаті.

В молоде покоління.

По черзі його хрестик цілують.

А когось просто зараз.

Швидше б уже. Його прибили.

Краще німці, ніж москалі.

Менше пафосу.

Стане простіше.

А ще ж Микита зі своєю УПСР.

Теж не пішов, в союз.

Збоченець. Але тут правий.

Оленка його. Філаретівна.

Zuckerstückchen.

Кохає мене.

П'ять днів не.

Стегна розводить. Гнучка.

Груди як слід.

Не те що у Рози.

Микита сам її дав.

Я взяв.

Язик її знає, навіщо він.

Зайду скоро.

Два чи три рази? Один точно на груди.

Кохання — велика справа.

V. DREAM ON

Квітень-червень 1899

Єлисаветград

Володі 19р.

******

Лист від S.

Я тебе називатиму Володя, добре?

Мені можна. Я на рік тебе більше.

Отримав твою кров. Зайве.

Ти художник. Малюй.

Обери людину. Напиши її. Оголену. Концентруйся.

Думай про неї.