— Ще й на тілівізор хвате, — радів Федір, — ти ж давно в мене мічтала!
Алла, почувши про це з антресольки, мало не випала з неї. Того дня вона записала на лінованому папері досі не-чувані ритмічні візерунки. А в квартирі навпроти даман-ський ветеран двічі протирав запітнілий бінокль.
...Федір привіз Таню з лікарні й заніс до квартири на руках.
— Ти здурів, — шепотіла Таня, — нас же сусіди побачать.
— Наплювать.
— Дак я ж тут незаконно проживаю.
— Слухай, — намагався щось пригадати він, утираючи лоба, — слухай, переїжджай до мене. У мене не так красіво, але безплатно. А мою хату ми прикрасимо, — тут він, нарешті, пригадав, чим, знову побіг до таксі й приніс величезного телевізора.
— Чуєш, — сказала Таня, — а якщо... якщо вони знову одростуть?
— Циці? Так ми ще одного телевізора купимо. — А поки поправляйся, — він під’єднав антену, — а потім переїдемо.
— А як же я? — зойкала з антресольки композиторка Алла, бо перед нею поставала ненависна перспектива працювати в кабаку, де й ночувати нічним сторожем.
Але її за скрипом ліжка ніхто не почув.
Згодом молодята переїхали разом із ліжком, квартира спорожніла, морський бінокль теж, Валентин же зі своєю старостою Свєткою зустрічалися в незримій для оптики темній альтанці, бачити їх там могли лише Катька й Надька, підсідаючи на гойдалку.
І нарешті ветеран війни та праці Петро Сергійович зміг назавжди врятувати свої розхитані нерви.
Не вікно
п’єса на двоє актів
На сцені стоїть велика шафа з полискованими дверима горіхового оздоблення. Тут же праворуч розташовано стола, радше камода з шістьома шухлядками, дуже зручного для ріжних ужиткових речей.
Гравюра, із заскленим зображенням трищоглового вітрильника. Під ним строго симетрично градусник з аерометром, віденського походження, який показує точну температуру і її тиск.
У кутку, тому що він красний, — ікони Богоматері та Богосина, оповиті рушниками зі щедрими та рясними гуцульськими орнаментами.
Лампадка, ледь жевріє. Під нею телевізор самсунгової роботи, дбайливо застелений мережаною серветкою, на якій стоїть слоник із надбитим хоботком.
Далі по стіні припнуто килимок кролівецького ткання, весь у рослинно-антропоморфняних візерунках, що символізують древо життя а також Рожаницю з діточками.
Поруч — забитий у стіну цвях, певно, для того, щоб чіпляти на нього жакета, який цього разу висить навіть не на іншому цвяху, забитому для цього в двері, а щільно запнутий усередину вже зазначеної одежняної шафи горіхового оздоблення. Двері, соснові або кленові, цього не дуже видно, позаяк вони чимало фарбовані пентафталевою фарбою кольору слонової кістки, радше слонового бивня, із добряче засмальцьованим накладним англійським замком черкаської роботи, ключ ретельно застромлений у шпарину з протилежного боку декорації.
Поруч рукомийник, як годиться, з мильницею, повною мила, на кілочку вафельної роботи рушничок, допоки доволі охайний.
Дбайливо поставлені в кухлика зубні щіточки. А відро з помиями, як йому й належить, накрите накривкою.
У закуткові поруч — віник, що його поставлено догори ногами, певно, для того, аби не гнулася підмітальна частина; обік стоїть іще й довгастої ручки щітка таким же робом, тобто догори шерстю.
А ще швабра морського взірця, щояка, як і естамп на стіні, наочнить можливу дотичність помешкання до морських справ.
Далі по периметру настінний годинник із невимкну-тим маятником коливально-гойдального типу, естамп Глущенка у візерунковому обрамленні полтавсько-наддніпрянського типу.
Мисник із Косова, в якому стоїть глечик гаварецької робітні, два куманці й баранчик опішнянської витворні.
А також підсвічник трахтемирівського походження з невикористаною свічкою, що, можливо, саме по собі засвідчує дієво-дійову перспективу мізансцени, ачей, обставин сценографії.
Поруч також скляний ведмедик львівського гутного ручного мануфактурного ужиткового виробництва.
Над ними книжкова поличка, незасклена, з творами Гі де Мопасана, Олеся Гончара, а також Коран (українською мовою), Спогади про неспокій Смолича (нерозрізані), Монтень, Повний курс органевтики для технікумів та вищої школи (видавництва «Вища школа», Київ, 1962 р. 384 сторінки), а також Буриданів осел Апулея (позаукра-їнською мовою, а, зосібна, текстом), Угрюм-ріка Стівен-сона, Фауст (українською мовою), зокрема десятитомове видання творів Стефаника (українською), Олекси Толстого Простування по муках (білоросійською мовою), листування Сенеки, Настанови із водолазної справи (водолазною мовою) та ін.