Вествуд сказав:
– Це називається «ангедонією». Неспроможність відчувати радість.
– Його сестра якось похмуріше нам це подала.
– І він найняв Ківера, щоб той знайшов його сина і привіз додому?
– Ми так гадаємо. Ми до цього ще не дійшли в розмові. Нас перервали.
– Я не розумію, який стосунок до цього мають «Глибинна Мережа» чи двісті смертей. Воно мені більше скидається на кримінальну справу, а не на наукову проблему. Або ж одна з тих чисельних історій про людські трагедії.
– Можуть бути і всі три водночас. Нам це ще не відомо.
– Де ви зупинитеся?
– Ми ще це не з’ясували.
– Гаразд, я передзвоню вам, коли приземлюся.
І дзвінок перервався. Ричер сказав:
– Вочевидь, Майкл проводить багато часу за своїм комп’ютером чи бавлячись із телефоном. Можливо, саме це пов’язує його із «Глибинною Мережею». Може, він постійно спілкується на одному з тих дивакуватих форумах. Можливо, у нього є своє, окреме життя, про яке ніхто навіть не здогадується.
– Він лише пригнічений, а не дивакуватий.
– «Пригнічений» саме це і означає, тобто він знаходиться поза зоною нормальності. А для цього потрібен ряд емоцій, яких у Майкла якраз і немає. Що дивакувато. Чи незвично, якщо говорити ввічливо. Але вона сказала, що він розумний. Можливо, існують якісь групи підтримки он-лайн. Можливо, він сам створив одну таку групу.
– То для чого тоді тримати це в таємниці?
– Гадаю, через пошукові системи. Працедавці перевіряють інформацію в Мережі. Я читав про це в газеті. І не лише працедавці, гадаю. Мабуть, усі люди. Родичі, а ще, мабуть, лікарі. Більше не залишилося нічого приватного. Певні речі можуть обернутися бумерангом проти тебе самого. Якщо Майкл поширив у Мережі щось таке, що ставило його прогрес під сумнів, він міг позбутися свого житла. Або хтось міг вирішити, що йому потрібен нагляд.
Тієї миті двері розчинилися і до кімнати знову увійшла Лідія Лейр. Сестра Пітера Мак-Кенна, тітка Майкла Мак-Кенна, а ще мати нареченої. Вона сіла в те саме крісло, де сиділа до цього, і Ричер запитав її:
– Як сталося, що Майкл зник?
Вона відповіла:
– Це довга історія.
За двадцять миль на південь від Материного Спочинку чоловік у випрасуваних джинсах та з висушеним феном волоссям зробив ще один дзвінок зі свого стаціонарного телефону. Його співрозмовник сказав:
– Цього разу це твій промах.
– Яким чином?
– Були речі, про які ти не знав.
– Які саме речі?
– Я обіцяв тобі, що їм не вдасться поговорити з Мак-Кенном. І я це зробив. З мерцем не поговориш. Але за це довелося заплатити. Я втратив Хеккета.
– Як?
– Ричер його прибрав. Чи вони обоє. У будь-якому разі, цього не повинно було статися. Теоретично це неможливо.
– Він мертвий?
– Він у лікарні.
– Ти дозволиш їм вийти сухими з води цього разу?
– Ні, не дозволю. Я наведу тобі приклад. Є такий собі образ певного бізнесу. Дуже конкурентоспроможний. Стійкість бренду – це все. Тому я розділю з тобою п’ятдесят на п’ятдесят.
– Що розділиш?
– Ту ціну, яку мені коштуватиме можливість не дати їм вийти сухими з води.
Чоловік із джинсами та волоссям на хвилину замовк, а тоді сказав:
– Ти не дав їм можливості поговорити з Мак-Кенном. За що я тобі щиро вдячний. Це гарно виконане завдання. Але, з усією повагою до тебе, мушу сказати, що на цьому наша співпраця закінчується. Будь-які почуття, які в тебе виникли до Ричера чи Ченґ, тепер є твоєю власною проблемою, без жодного сумніву.
– Хеккет прикутий наручниками до лікарняного ліжка. Його тримають під вартою.
– Йому багато відомо?
– Дрібниці. Але вони нічого не доводять. У Хеккета немає із собою доказів. Жодних даних. Його мобільний забрав Ричер, а свої комп’ютери він залишив у машині, яку надали наші друзі з Чикаґо, укупі з водієм. Тож апаратура досі в нас. Ми знову налаштували стеження за телефоном. Ченґ знову з’явилася в мережі. Вона щойно дзвонила тому типові з «Лос-Анджелес Таймс». Звідкись із передмістя Фенікса.
– Чому звідти? Через тебе? Вони намагаються дістатися до тебе?
– Ричер подзвонив мені з телефону Хеккета і попередив мене про це. Плюс це й так можна було легко передбачити. Але не в тому випадку, якщо слухати дзвінок Ченґ у «Лос-Анджелес Таймс». В цілому, вони тут з абсолютно інших причин.
– Яких саме?
– Є речі, про які тобі нічого невідомо.