Выбрать главу

— Ну, Томасе, як щодо того, щоб трохи попоїсти? — спитала вона голосом шкільної матрони. Вона, певно, почула, коли він порухав головою. — Есмеральда приготувала вам м’ясний бульйон з хлібом і маслом. Лікар Марті сказав зробити вам тости, але вони страшенно розкисають у цьому вологому кліматі. А ще є куряча грудка і яблучний пиріг. Томасе, насправді, є все, чого ваша душа забажає, — додала вона дещо наляканим голосом, до якого він уже почав призвичаюватись. — Тільки свисніть.

— Дякую, я так і зроблю.

— Томасе, це напрочуд дивно, що у цілому світі немає нікого, хто про вас хвилювався б. Не можу зрозуміти, чому, але цей факт змушує мене почуватися жахливо винною. Не може бути, щоб у вас не було навіть брата. У всіх є брат, — сказала вона.

— Але не в мене.

— Ну а у мене є один просто чудовий брат, а інший — цілковита свиня. Тому, насправді, в сумі виходить нуль. Щоправда, як на мене, то краще мати хоч таких братів, ніж зовсім ніяких. Навіть якщо один з них свиня.

Вона перетинала кімнату і наближалася до нього, усміхаючись. «Вона весь час усміхається, — насторожено подумав він. — Вічно весела, як реклама по телевізору. Вона боїться, що варто їй перестати усміхатися, як її вимкнуть. Вона — актриса, яка шукає продюсера. Ніяких особливих прикмет, хіба що маленький шрам на підборідді. Може, її теж хтось вдарив. Мабуть, кінь». Він затримав подих. Вона дійшла до його ліжка. Джед нависла над ним і приклеїла на його лоб щось схоже на липкий пластир.

— Хай добряче прогріється, — сказала вона, розпливаючись у ще ширшій усмішці, і сіла на ліжко, щоб зачекати. Її тенісна спідничка потягнулася, вона байдуже схрестила ноги, сперши м’язи литки однієї ноги об щиколотку іншої. Її шкіра відливала рівномірною м’якою засмагою.

— Ця штука називається тестер температури тіла, — пояснила вона театральним тоном. — 3 якихось абсолютно незрозумілих мені причин у цілому будинку не знайшлося жодного нормального термометра. Томасе, а ви таки загадковий персонаж. Ота маленька сумка — це всі ваші речі?

— Так.

— На всьому білому світі?

— Боюся, що так. — «Злізь з мого ліжка! Ні, краще залізь до мене в ліжко! Прикрийся чимось! За кого ти мене маєш, чорт забирай?» — гарячково думав Джонатан.

Оце вам пощастило! — сказала вона, цього разу тоном родовитої принцеси. — От чому ми так не можемо? Ми летимо «Бічкрафтом» у Маямі всього лиш на вихідні, і заледве можемо помістити у багажне відділення весь наш багаж.

«От бідолахи», — подумав Джонатан.

«Вона говорить завченими фразами, — подумки віддзна-чив він, відволікаючись від своїх страждань. — Не словами. Фразами. Версіями того, якою, на її думку, вона має бути».

— Може, варто натомість раз-другий скористатися яхтою, а не літаком, — жартівливо запропонував він.

Але роздратовано помітив, що вона не знає, як воно — коли над тобою сміються. Як і кожна красива жінка, напевно.

— Це ви про «Паша»? О, це займе цілу вічність, — зверхньо пояснила вона. Простягнувши руку до його лоба, вона здерла пластикову смужку і піднесла її до вікна, щоб прочитати написане. — На жаль, Роупер зараз не вдома. Продає ферми, мабуть. Він вирішив трохи скинути оберти, і я гадаю, що це абсолютно правильне рішення.

— Чим він займається?

— Та так, бізнесом. Насправді він керує компанією. Як і всі тепер. Ну, принаймні це його власний бізнес, — додала вона, немов вибачаючись, що її коханець — торговець. — Він сам її заснував. Але здебільшого він просто приємний милий чоловік. — Вона нахилила смужку до світла і, насупивши брови, намагалась роздивитись написане. — А ще у нього ферм хоч греблю гати, це вже трохи веселіше заняття, хоча я так ніколи їх і не бачила. Всі вони десь у Панамі і Венесуелі, а там і на пікнік не рипнешся без озброєної охорони. Я, звичайно, не зовсім так уявляла собі фермерство, але грець з ним, земля все одно належить йому. — Вона ще більше насупила брови. — Ну, тут написано, що температура в межах норми, і ще тут написано, що у разі забруднення потрібно протерти спиртом. Коркі може нам це організувати. Це дуже просто. — Джед захихотіла і він розгледів її нову сторону: вона була ще та гуляка, готова визутися і кинутися в танець, щойно випаде така нагода.