Стрельскі взяв до рук пістолет-кулемет і зумисно повернувся до Апостола спиною: його сектором вогню були прочинені двері і злітно-посадкова смуга. Лукан напружено сидів поруч зі своїм грішником, нахиливши голову і піднявши брови. На ньому були сині джинси, а от Апостол одягнувся так, немов готувався бути розстріляним: у білу сорочку на довгий рукав і чорні ситцеві штани, а з шиї звисав золотий ланцюжок з іконкою, на якій була зображена
Діва Марія з піднесеними догори руками. Його чорна хвиляста перука, злегка перекошена, була явно для нього завелика. Берру спало на думку, що він помилково схопив не ту.
Флінн проходився списком питань керівника агента розвідки: Яке ти використовував прикриття, щоб приїхати на цю зустріч? Хтось бачив тебе, коли ти виїжджав з міста? Скільки у нас часу? Де і коли зустрінемося наступного разу? Що там з тією Анетт з офісу, яка, як ти розповідав, їздила за тобою назирці?
Тут Апостол зиркнув на отця Лукана, який, як і раніше, сидів непорушно, втупившись удалечінь.
— Я пригадую проблему, на яку ви посилаєтеся, і вона цілком вирішена, — сказав Апостол.
— Як? — спитав Флінн.
— Ця жінка проявляла до мене інтерес особистого характеру. Я заохочував її приєднатися до нашої молитовної групи, але вона неправильно зрозуміла мої наміри. Вона вибачилася і я прийняв її вибачення.
Чаша терпіння отця Лукана переповнилася.
— Майкле, це не зовсім достовірне викладення подій, — строго сказав він, забираючи руку, якою підпирав щоку, щоб не заважала йому говорити. — Патріку, Майкл наставив їй роги. Спочатку він трахав Анетт, а потім переключився на її співмешканку. Анетт щось запідозрила і вирішила перевірити. Воістину, нічого нового під сонцем.
— Перейдімо до обговорення наступного питання, якщо ваша ласка, — зірвався Апостол.
Флінн поклав на стіл два кишенькових диктофони і увімкнув їх.
— Майкле, «Чорні яструби» все ще в грі? — поцікавився Флінн.
— Патрику, цього питання я не чув, — відповів Апостол.
— А я чув, — відрубав Стрельскі. — Кляті картелі все ще продовжують купувати бойові гелікоптери? Трясця твоїй матері, просто скажи так чи ні!
Берру вже неодноразово доводилося бачити гру в поганого і хорошого поліціянтів. Але відраза Стрельскі виглядала настільки природною, що це аж насторожувало.
— Я взяв собі за правило не бути присутнім, коли обговорюються питання такого штибу, — відповів Апостол. — Цитуючи влучне зауваження містера Роупера «підібрати взуття по нозі — це його ремесло». Якщо, на думку містера Роупера, «Чорні яструби» йому необхідні, то вони будуть задіяні.
Стрельскі щось сердито нашкрябав у своєму блокноті.
— Хтось, може, знає, коли ця чортівня врешті-решт скінчиться? — крикнув він. — Чи сказати Вашингтону, хай почекають ще рік-другий?
Апостол видав презирливий смішок.
— Патрику, твоєму другові варто стримати свій патріотичний запал, це не той випадок, коли результат помітний миттєво, — сказав він. — Містер Роупер завжди наголошує на тому, щоб його не підганяли, і мої клієнти цілком з ним згодні. Як каже стара перевірена іспанська приповідка «Добре росте те, що росте повільно». Оскільки більшість моїх клієнтів — вихідці з Латинської Америки, вони вміють вичікувати. — Він зиркнув на Берра. — Сини Діви Марії стоїки, — пояснив він. — Вона має багато наклепників. їхнє презирство освячує її смиренність.
Знову почалося звичне розпитування. Гравці і місця... товари замовлені і відправлені... гроші, які то з’являлися у фінансовій мийці Карибського басейну, то звідти зникали... найновіший проект картелів з будівництва в центрі Маямі...
Нарешті Флінн усміхнувся і запросив Берра долучитися до розмови.
— Лікарю, може, ви маєте на думці щось таке, що бажали б обговорити з братом Майклом?
— Так, Патрику, маю, дякую, — чемно сказав Берр. — Звісно, я надзвичайно вражений масштабами його допомоги у цій ситуації та спочатку хотів би поставити братові Майклу кілька загальних питань, адже ми щойно познайомились. Якщо ви не проти, звісно. Ці питання більше стосуються, так би мовити, форми, а не змісту.
— Сер, буду радий вам допомогти, — ґречно відповів Апостол, не давши Флінну можливості озватися першим. — Вести інтелектуальну розмову на рівних з англійським джентльменом — справжнє задоволення.