— Так.
— Симпатична багата дружина з гарної родини нам би дуже підійшла. Треба мати неабияку фантазію, щоб здогадатися, ніби молодик з бездоганними манерами, який досхочу подорожує по Європі серед вершків суспільства, робить усе це завдяки грошам мерця, знайденого в якомусь занедбаному готелі в Нью-Йорку. Я маю рацію?
— Маєте, — неохоче погодився я. — І все-таки ви почали з наших спільних інтересів. Що ви мали на увазі? Що я повинен вам сплатити як шлюбному агенту комісійні з посагу моєї майбутньої дружини?
— Нічого подібного, — заперечив Фабіан. — Я хочу тільки, щоб збереглося наше партнерство. Можу вас запевнити, ваша дружина буде вам тільки вдячна, якщо ви звільните її від турбот про гроші. Наскільки я знаю жінок, вони вважають за краще не мати справ з усією тією зграєю маклерів, адвокатів і банкирів з важким поглядом і передають всю владу своїм чоловікам.
— І саме тут з'явитесь ви?
— Атож. — Він засяяв, ніби зробив мені коштовний дарунок. — Наше партнерство буде розвиватися й надалі. Увесь капітал, який ви одержите при одруженні, належатиме тільки вам. А прибутки ми ділитимемо навпіл. Просто і зручно. Сподіваюсь, я вже довів вам, що можу бути корисним, коли йдеться про капіталовкладення?
— Я цього не буду навіть коментувати.
— Робітник вартий платні, яку він отримує, — повчально вирік він. — Думаю, ви не матимете прикрощів з дружиною, коли розтлумачите їй усе.
— Це залежатиме від дружини.
— Це залежатиме від вас, Дугласе. Сподіваюсь, ви оберете дівчину, яка вас любитиме, яка вам довірятиме і схоче ділом підтвердити свою відданість чоловікові.
Я згадав свої колишні зв'язки з жінками.
— Майлзе, — мовив я, — думаю, ви дещо перебільшуєте мої скромні здібності.
— Я вже казав вам, друже мій, — заперечив Фабіан, — ви занадто скромні. Просто небезпечно скромні.
— Колись я три місяці зустрічався в Колумбусі,— штат Огайо, з однією офіціанткою, — пригадав я, — і все, що вона мені дозволяла, це тримати її за руку в кінотеатрі під час сеансу.
— Дугласе, тепер ви піднялися по соціальних сходах, — зауважив Фабіан. — Жінки, з якими ви будете надалі зустрічатися, люблять багатство, тому їх оточують чоловіки, далеко старші за них, які двадцять чотири години на добу займаються серйозними справами, що майже не залишають їм часу на жінок. Звичайно, є навколо й такі чоловіки, які мають час, але в цьому разі береться під сумнів їхня вартість як представників чоловічої статі. Або ще ті, чиї інтереси не таємниця ні для кого. Ваша офіціантка з жодним із них навіть у кіно не пішла б. У тому товаристві, членом якого ви тепер стаєте, цінується будь-який чоловік, молодший сорока років, що живе на свої гроші, має вигляд справжнього представника своєї статі і може дозволити собі згаяти три години серед дня на обід з дамою. Друже мій, повірте, лишайтеся самим собою і ви матимете шалений успіх. Сподіваюсь, на вашому весіллі я буду бажаним гостем.
— Ви скидаєтесь на обачливого негідника,— сказав я.
— Так, я все розрахував, — спокійно зауважив він, — і хочу вас навчити того ж. Абсурдно, що таке чудове дієслово, як розраховувати, має в сучасному світі погану репутацію. Облиште романтику школяркам і солдатам. Ви повинні розраховувати.
— Але все це здається дещо аморальним, — висловив я припущення.
— Я б не радив вам надто захоплюватися цим словом, — сказав він. — Хіба морально було чкурнути з чужими грошима із «Святого Августіна»?
— Ні.
— А хіба я дуже морально повівся, привласнивши чужу валізу з грошима?
— Не дуже.
— Мораль — поняття неподільне, хлопчику мій. Ви не можете відрізати від нього шматки, як від святкового пирога. Давайте дивитися правді в очі: ні вам, ні мені право називатися людиною високої моралі вже недоступне. Тож розставимо крапки над «і»: ви втекли від гера Штюбеля не через власну чистоту, а через велике небажання потрапити у в'язницю.
— У вас на все знаходяться вбивчі аргументи, — визнав я.
— Я радий, що ви так думаєте, — всміхнувся Фабіан. — Дозвольте мені продовжити. Вибачте, якщо я повторюся, коли скажу, що роблю все у ваших інтересах. При цьому я не приховую, що наші інтереси повністю збігаються. Я хочу забезпечити нам з вами високий рівень життя, і все для цього роблю Ви повинні згодитись, що тепер ми завжди будемо тісно зв'язані один з одним. Як будь-які партнери у будь-якому виді людської діяльності. Ви зі мною згодні?